Новини

Пересолена котлета і «черв’ячки» у солянці: бізнес-ланч у пабі «Лафройг». ЙДЕМО ПОЇМО

Паб «Лафройг» асоціювався у мене з двома смаками: пива Grimbergen і віскі Laphroaig. Солодкувате, густе, насичене темне пиво, яке я спробував вперше тут, досі одне з моїх улюблених. Щодо віскі, яке дало назву пабу, то не зійшлося: не пішов мені той морський присмак йоду (то, кажуть, характерна ознака шотландських острівних віскі – виразний йодо-димний «душок»).

З таким досвідом, зрозуміло, не розглядав я цей паб як місце для щоденних перекусів. Тож обідньої пори занесло нас туди з Максимом Нікітіним майже випадково: була важлива розмова.

Всілися за стіл, вгледіли табличку “Бізнес-ланчі. По буднях з 12:30 до 15:30”. Синхронно зиркнули на годинники (була 15:20), потім – один на одного. “Голодний?” “Ага” “Я теж”.




МЕНЮ

На першу страву пропонують суп з фрикадельками або солянку.

На друге – гречку з курячим філе, тушкованим в метані, або картопляне пюре зі свинячою котлетою.

Салати – овочевий з бринзою або буряковий з твердим сиром.

Напис “1 тиждень” наводив на думку, що після уїк-енду добірка обідніх страв змінитися. Поки ж маємо те, що маємо.

Хліб (два шматочки) і узвар приносять безкоштовно, але якщо замовиш не менше двох страв.

Замовляємо. Я – солянку, пюре з котлетою і салат з буряком. Максим – солянку, гречку з філе і салат з моркви, огірка і бринзи.









СЕРВІС І АТМОСФЕРА

Принесли швидко – хвилин за 5. Поки чекали – роззиралися. Людей обмаль, зайнятий всього один столик.

(Може тому так швидко офіціантка повернулася з паруючими тарілками? Бо два дні потому зайдемо сюди ввечері – то тільки пива чекатимемо 40 хвилин! Про ковбаски, принесені, більш як через годину, вже й мовчу...)

Максим на ресторанних справах собаку з’їв, коментує:

– Добре дизайнер постарався, аби зробити все, як має бути в ірландському пабі. Глянь: і меблі стильні, і люстри, і декор. Чув десь, що барна стійка взагалі з Британії привезена. І місця багато, і столи довгі. Круто футбол в компанії дивитися.

ЦІНА І СМАК

Солянка – гаряча (з холоду – ух, добре йде), порція немаленька. Ніби й ок, але обоє знаходимо “фе”.

Максим: смак – не дуже. Справжня, добротна солянка мусить бути більш густа, навариста. А тут – швидше бульйон підкислений...

Я: ненавиджу сметанні червячки!!! Це коли у гарячі борщ чи солянку сметану видушують прямо з пачки. Біла кишка плаває у рідині, і вже ніколи не розчиниться, скільки ти ложкою не бовтай. Хіба на шматочки подрібниться. Як марш-меллоу яке... Бррр! Ну візьми ти – видуши ту сметану спочатку в ложку і поклади суцільним “шматком” в страву!





* * *

Гречка з м’ясом Максимові смакує. Каже:

– Тушкована в сметані курка не може бути несмачною!

– А салат як?

– Ну... корисний. (бо ж свіжі овочі!) І смачний. От би ще його якось оформили більш естетично. Глянь, якась юшка з нього по тарілці розлилася...



Я в той час розжовую котлету. Солона. Реально: не солонувата, а добре пересолена!

Пюре.. А що пюре: товчена картопля, та й годі. Чого від неї особливого чекати.

Салат з буряка і твердого сиру (його, по-моєму ще “Галицьким” звуть... Не ірландська якась назва, правда?) – хороший. Знову відзначу порцію: нічогенька. Ті, хто дбає про свіжість подиху, зважте: у салаті є часник.

* * *

Ціна (у меню її чогось назвали “розміром обіду”) – уніфікована. Солянка або суп коштують 14 грн, друга страва – 32 грн, салат – 12. Можна замовляти частинами, міксуючи, як заманеться. Тільки тим, хто замовить менше двох страв – обломиться узварно-хлібний бонус.

Отож обід на одного в "Лафройгу" – 58 гривень.

Виходимо з пабу ситі.

– Максим, що тобі найсмачнішим здалося?

– Узвар! (регоче) Нє, обідати можна. Буду рекомендувати іншим. І сам точно не востаннє тут обідаю.


Юрій РИЧУК

Дата обіду: 13 березня 2018 року