Новини

«Або в Луцьку буде автобусне сполучення, або його не буде», - перевізник про подорожчання проїзду*

Поки в місті зволікають, перевізники працюють у боргах, а водії маршруток масово втікають в Польщу на заробітки.

5 гривень за проїзд у луцькому громадському транспорті - мінімальна ціна, яка дозволить автобусникам втриматися на плаву.

Що треба сьогодні Луцьку: безпека пасажирів, розвиток підприємств, де працюють сотні лучан і де справно платять податки, чи занепад галузі перевезень, міркували під час громадського обговорення теми підняття тарифу на проїзд до 5 гривень, яке відбулося 12 квітня.

Депутати, представники громадських організацій, журналісти, працівники міської ради, перевізники - зала заледве вміщала бажаючих висловити свою думку. Як повідомив керівник департаменту економіки Луцької міської ради Олександр Озінович, перевізники надали всі необхідні розрахунки, які підтверджують, що витрати на перевезення в Луцьку суттєво зросли у порівнянні з минулим роком.

А відтак зростання вартості проїзду до 5 гривень – логічне. Тим паче жодних заперечень щодо цього нема і від антимонопольного комітету. У міськраді провели обстеження пасажиропотоку на більш ніж 90% маршрутів. Розрахунковий середній тариф - 4,69 грн.

Ситуація з перевезеннями в Луцьку - критична. Кожен розуміє: найперше, про що турбуються керівники автотранспортних підприємств, які займаються перевезення людей, - це безпека пасажирів. Чимало нарікань звучало під час громадських слухань: і водії нечемні, і до комфортних умов часто далеко, і графіків не дотримуються. Перевізники кажуть: готові реагувати на кожне зауваження. Однак чи можна говорити про безпеку, коли всі луцькі перевізники працюють на останньому подиху, коли маршрутки нема за що ремонтувати, а водії масово звільняються з роботи і їдуть за кордон?

«Ми готові зустрічатися з людьми і вирішувати проблеми. Але в місті уже вмерло 4 маршрути, завтра може вмерти ще 5. На жаль, нині питання стоїть так: або в Луцьку буде автобусне сполучення, або його не буде», - каже директор АТП «10701» Сергій Дьомін.

За останній рік одна з найбільших у місті фірм-перевізників «Санрайз» реанімувала 10 автобусів, повністю оновивши їх. Кожен такий ремонт обходиться у 350 тисяч гривень. Так підприємство виходить із кризової ситуації, не маючи коштів на придбання нового транспорту. Але робить це - в кредит.

«Підприємство заборгувало понад 4 мільйона гривень постачальникам. І борги постійно зростають. Наші головні витрати - це паливо. Як відомо, коли вартість палива зростає мінімум на 10%, влада зобов’язана піднімати тариф на перевезення. У нас тариф уже мав би зрости тричі! Якщо щороку має рухомий склад має оновлюватися на 10%, то в Луцьку він оновлюється (вдумайтеся!) на 0,64%. Про яку безпеку і розвиток йдеться?» - зазначає директор «Санрайзу» Юрій Девіцький.

Як зауважували під час обговорення представники громадської організації захисту дітей війни, якщо є очевидні підстави і розрахунки, то підняти вартість проїзду треба. В той же час, не варто забувати, що перевізники працюють без жодних дотацій з бюджету: мовляв, якщо на тролейбусний парк виділяють 45 мільйонів, то тоді й на маршрутки не завадило б…

Після громадського обговорення проект рішення має розглянути виконком міської ради. Під час дискусії прозвучало більш ніж достатньо аргументів для того, щоби більше не зволікати із підняттям тарифу. Інакше місто чекає повний занепад галузі перевезень і повернення в 90-ті.

А варто зазначити, що Луцьк - чи не єдине місто в Україні, де з тарифом все ще зволікають. 5 гривень і навіть більше давно платять в маршрутках Рівного, Тернополя, Житомира, Івано-Франківська та ін. І це єдине місто, де людей возять «Богдани» чи «Еталони», а не старі «пазики» чи «Газелі».

Текст: Наталія ГАВРИЛЮК