Ва-банк Авраменка, або Хто кого «пішов». Репортаж із сесії Луцькради

Одним із перших на 40 сесію Луцької міської ради 25 квітня прийшов депутат Андрій Авраменко. Директор облосередку школи вищої спортивної майстерності цього дня мав особливу місію – проявити майстерність. Не спортивну - політичну.

Помітно хвилювався. Заяву про те, що він виходить із лав «Солідарності», сам озвучувати не став. Поклався на головуючого Григорія Пустовіта. Схоже, для луцьких обранців вона не стала сюрпризом.

Але Авраменко був не першим (точніше – не єдиним), хто цього дня «пішов». Чи кого «пішли»…

***



Поки під вікнами міськради жінки старанно висаджують братики, всередині вже звучить несміливе «Ще не вмерла…».

У кожному кутку - по два муніципали. Вже другу сесію поспіль когось боронять у цій залі.

Їхня начальниця Юлія Сиротинська у чорній сукні тим часом ревно готується звітувати про знесення незаконних тимчасових споруд десь на останніх рядах і час від часу поглядає, чи справляються хлопці. Хлопці стоять. Але після першої перерви таємниче зникають.

«Де ж поділися?» – згодом спитають обранці у Юлії Сиротинської. Та відповіді не почують.



НЕ МОЖЕШ ПРИБРАТИ РИНОК, ТРЕБА ЙОГО ОЧОЛИТИ

Обранці почали з головного – з розгляду поточних земельних питань. І може, тому сесію провели швидко і порівняно конструктивно. Як слушно зауважував цього дня депутат Павло Данильчук (Народний контроль), землю не дерибанили, тому до 18-ї встигли справитися з майже сотнею питань порядку денного.

Наша пісня гарна й нова, бо знову в порядок денний вносять проекти рішень земельної комісії, а окремі депутати заявляють, що ні сном ні духом, що вона проводилася.

- Як? Тож були ЗМІ! – озивається хтось із лав УКРОПу.

- Я от якраз зі ЗМІ про комісію і дізнався. А до цього нічого про її проведення не знав, - пояснює депутат Тарас Шляхтич (Самопоміч).

Уже стає гарною традицією, що за день до сесії саме земельна комісія «народжує» несподівані проекти рішень. Так було зі скандальним рішенням віддати два гектари землі в Луцьку «Житловому кварталу», фірмі-прокладці, яку лобіювали депутати Сергій Була і Костянтин Петрочук (віднедавна позафракційні) і через що рада прославилася опівнічною бійкою на всю Україну. Цього разу "депутати-земельники" запропонували передати у постійне користування новоствореному КП «Луцькі ринки» частину землі під Старим ринком.



Депутати Павло Данильчук, Анна Мовяк ("Народний контроль"), Микола Федік ("Свобода") один за одним зауважили: мовляв, коли ще недавно зала дружно підтримала рішення про те, щоб відмовити облспоживспілці у продовженні договору оренди на цю землю, то йшлося про наведення порядку в Старому місті і розвиток туризму, а не про спрямування грошових потоків в інший бік.

- Щоб не виявилося так, що тільки руки змінилися… - переймався Тарас Шляхтич (Самопоміч).

А «руки» справді змінилися. КП «Луцькі ринки» очолив скандально відомий екс-голова Шацької РДА Ігор Корольчук. Людина з оточення Ігоря Палиці, знайома з ним ще з 90-х. Принаймні, так стверджують ЗМІ. Чиновник, на подвір’я в селі під Луцьком кидали гранату, і який свого часу "оголосив війну" голові Волинської ОДА Володимиру Гунчику з трибуни облради.

- Ненадання ділянки в постійне користування – це щомісяця серйозний мінус до бюджету, - наголошував депутат Ігор Поліщук (УКРОП).

Зрештою, 23 – «за», і земля під Старим ринком (точніше її частина) – комунальна.

Цікаво, що працівники ринку, вочевидь, прийняли цей варіант без опору. Багато хто вранці перед сесією оглядався, чи не видно під стінами мітингарів з плакатами. Але бунтувати у раді цього разу базарники не стали.



ТОМУ ЩО НЕСВІДОМІ: ФІАСКО ПОКРОВСЬКОГО

Особливі надії на 40 сесію Луцькради покладав і депутат Андрій Покровський, на столі якого, крім партійного прапорця «Солідарності», вже давненько стоїть прапорець громадського руху «Свідомі».

Обранець попросив колег підтримати ідею закупити коштом бюджету інтерактивні дошки для всіх шкіл міста. Сам же заявив про готовність викласти на цю справу 10% потрібної суми (400 тис. грн). Мовляв, одну дошку для прикладу він уже подарував школі №1.

Та якщо ще недавно рада дружно підтримала ідею Покровського виділяти кошти на округи без депутатів і передбачила на це більше мільйона, то нині настрої змінилися. Представники більшості гуртом взялися критикувати пропозицію. Мовляв, хочете купити дошки – купуйте. Але за свої гроші.



І як не старався Андрій Володимирович говорити про якість освіти, про майбутнє дітей і нові можливості, 19 голосів – і рішення не прийняте.

- Не зовсім свідомі настрої з цього приводу просто, - резюмував Андрій Покровський. – Ну нічого. Я подарую ще одні дошки, а потім, можливо, ще раз внесу проект рішення

Пізніше, під час розгляду бюджету, обранець запропонує зняти 1,2 млн із коштів, закладених на ремонт прибудинкових територій, і спрямувати їх на округи без депутатів (на одній із сесій депутати передбачили для них 1,5 млн грн). Мовляв, «треба виконувати обіцянки». Однак ті, які ще недавно, вочевидь, щось обіцяли, тиснули кнопки «проти». І це було друге фіаско Покровського…

ОЛІГАРХИ, ЦЕРКВИ І «ЗАВТРА БАНЯ, ДЄВАЧКІ»

Плідно попрацювали цього дня і над луцьким бюджетом, розділивши понад 40 мільйонів коштів, передбачених на зарплати медикам та освітянам на випадок недоотримання цих грошей із державної казни, на інші справи: дороги, старі швейцарські тролейбуси і обладнання для кремації решток тварин, придбання приміщення «Спартака» у луцькому парку чи велосипеди муніципалам…

Не обійшлося без політики. Як Дон Кіхот із вітряками, так Микола Федік, лідер фракції «Свобода», взявся боротися з олігархами з трибуни міськради. Поки свободівець озвучував звернення до Верховної Ради щодо ухвалення «Антиолігархічного пакету докорінних перетворень», депутати мали час заглянути у фейсбуки, передзвонити рідним, а дехто й налаштуватися на промови у відповідь.



- Коли ви говорите про олігархів і бандитів, ви маєте на увазі Володимира Дідуха та Ігоря Кривецького? – атакував Ігор Поліщук, маючи на увазі так званого Вову Морду, кримінального авторитета, який, подейкують, «кришує» «Свободу» та «сірого кардинала» Свободи» бізнесмена Кривецького.

Миколу Федіка це, правда, не вибило з колії.

- Я, на жаль, не такий спеціаліст у кримінальному світі, як ви… - відповів той.

Розрядив обстановку Микола Дендібєрін.

- Уйдьоте с трібуни, падумайтє, пачєму появілась олігархія… Прішол чєловєк і сдєлал. Што плохого? – обурився він.

Якого «чєловєка» мав на увазі обранець від УКРОПу, лишилося здогадуватися. Але за звернення Луцькрада не проголосувала.

Не підтримали боротьби з олігархами, але дружно, у 24 голоси, вирішили дописати у проект рішення про відведення меж земельної ділянки Свято-Марії Магдалинівському храму УПЦ слова «Московського патріархату».

Усього дві перерви. Лише один депутатський запит… О 17.15 обранці вже пакували речі. Як зауважив Григорій Пустовіт, «сьогодні попрацювали результативно». Видно, задоволений роботою залишився і депутат Аркадій Соломатін.

-Завтра баня, дєвачкі… - жартував у перерві з журналістами.

Як відомо, «баня» для нього - сокровенне: недавно журналісти «12 каналу» «піймали» його в одному з таких закладів у той час, коли він телефоном запевняв, що «за кордоном».



Хто «в баню», хто додому, а комусь із Богдана Хмельницького, 19 цього дня додому потрапити не судилося. Бо 25 квітня в історію луцького самоврядування увійде аж ніяк не тому, що цього дня відбулася сесія міськради. А тому що увечері затримали заступника міського голови Олександра Рачкова з 10-ма тисячами доларів хабара.

Що цікаво, у порядку денному 40-ї сесії Луцькради були питання про звіти про роботу трьох заступників міського голови, в тому числі й Рачкова, внесені з подачі представника «Самопомочі». Але більшість повважала звіти зайвими – і питання зняли з порядку денного.

Довелося «звітувати» прокуратурі…



***

Детективна історія із затриманням хабарників з міськради відволікла увагу лучан від роздумів про ротації у сесійній залі. А що не кажіть, демарш Андрія Авраменка наштовхує на роздуми про можливі подальші зміни у складі фракцій. Особливо, якщо згадати, як активно пропагує власні ініціативи і формує команду ще один із обранців у фракції «Солідарності» Андрій Покровський.

- І побільше б людей, які несуть у місто щось хороше, а не якусь політику… - традиційно соковито ратував цього дня за Покровського його сусід по депутатських місцях позафракційний Микола Яручик.

Слова "не якусь політику" у багатьох у сесійній залі викликали щиру посмішку. Бо мало не кожен у місті вже знає, що хто-хто, а Андрій Володимирович точно бачить себе одним із найімовірніших кандитатів на участь в мерських перегонах. Якщо вони колись будуть у змученому політичними інтригами Луцьку.

Тут, як казав Микола Дендібєрін, «уйдьоте с трібуни – падумайтє»…

Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.