В один день троє хлопців покликали йти заміж, - луцька матушка
Про це повідомляє Волинь.
Жінка народилася на початку 1970 років. Розповіла, що прадід Сергій служив дяком у храмі після полону у австрійців. А у роки Другої світової війни бабуся Галіна потрапила у німецький полон, після чого стала дуже набожною. Тож вона і похрестила онучку. Дружина настоятеля місцевого храму тримала Ларису на руках під час таїнства хрещення. Вона сказала: «Ця дівчинка буде матушкою».
Разом із майбутнім чоловіком отцем Миколою навчалися на історичному факультеті Луцького педагогічного інституту.
«Ми співали у студентському ансамблі «Розмай» і не раз грали ролі нареченої і нареченого», - розповіла жінка.
«Після закінчення університету мені в один день троє хлопців зробили пропозицію руки і серця. Увечері я готувалась відзначити отримання диплома. Прийшов Микола з сестрою. Говорить: «Знайомся, це моя сестра Валя». А вже сестра продовжує: «Ви знаєте, Коля признався, що з першого курсу вас любить». Вона ж і повідомила: «Ми завтра прийдемо до вас у свати».
То був третій потенційний наречений. І коли я вернулася до хати розповіла мамі, вона сказала: «Дитино, ти що — не мудра? Що ж ти з ними будеш робити?» Хто перший до хати зайде — за того і заміж вийду. Зрештою, це ж тільки заручини…», - зазначає жінка.
І першим прийшов Микола. Букет троянд у зріст Лариси, як вона пригадує, приніс, коробку цукерок — усе те, що тоді треба було «діставати». «Коли я сказала Миколі: «Так», ми вперше з ним поцілувалися». - пригадала матушка.
Це було 17 липня 1994 року. У вересні уже було весілля.