Грибок, пліснява і гниль: як виглядає амбулаторія на Волині. ФОТО
Грибок, пліснява, гнила підлога – амбулаторія руйнується на очах. Єдиний шанс врятувати медзаклад – перемістити його в інше приміщення.
Село розташоване за сорок кілометрів від обласного центру. Для селян навколишніх сіл місцева амбулаторія – чи не єдиний шанс отримати фахову медичну допомогу. Але останніми роками медзаклад переживає не найкращі часи – цього року Сокільська амбулаторія може зникнути, переїхавши до іншого населеного пункту.
ЗАЙВІ КВАДРАТНІ МЕТРИ
«Наш медзаклад розташований у приміщенні колишньої лікарні, яку збудували в 1962 році. Через двадцять років лікарню перепрофілювали в амбулаторію», – розповідає завідувач закладу Валентина Ласкава.
За її словами, раніше, коли транспортне сполучення в районі не було добре налагоджене, амбулаторія обслуговувала уп’ятеро більше пацієнтів. З пуском нових автобусних маршрутів частина пацієнтів із віддалених сіл стали лікуватись у Переспі і Рожищі.
Площа Сокільської амбулаторії становить аж 563 квадратних метрів, хоча, як запевняє Валентина Ласкава, для медичних маніпуляцій достатньо було б уп’ятеро меншого приміщення. «Ходімте покажу, в яких жахливих умовах ми працюємо» – пропонує екскурсію завідувачка.
У частині кімнат у медзакладі зруйнована підлога. Дерев’яні дошки не витримують вологи і гниють. Стіни вкриті цвіллю і грибком. Зі сталі повзуть жовті плями до підлоги – дах протікає. Особливо жахлива ситуація у стоматологічному кабінеті. Грибок розміром із шампіньйон виріс під столом стоматолога за тиждень.
«Якщо зараз приїде комісія перевірити, в яких ми умовах працюємо, то наступного дня ми станемо безробітними. Хоча ще три роки тому перевірка з облдержадміністрації надала нашій амбулаторії статус медзакладу вищії категорії», – бідкається Валентина Федорівна.
Про всі свої біди головний лікар розповідає у своєму кабінеті – єдиній кімнаті, в якій не страшно перебувати. В цьому ж кабінеті Валентина Ласкава змушена приймати мам із немовлятами – наявність більш-менш цілих вікон і електрообігрівача дозволяє тримати високу температуру. Малюки не мерзнуть і не пручаються під час зважування й інших процедур та маніпуляцій.
Медзаклад розрахований на обслуговування двох тисяч людей, на що отримує відповідну суму з бюджету, а будівлю має уп’ятеро більшу. Тільки на опалення зайвих квадратних метрів амбулаторія використовує 40 тонн торфобрикету, на що щороку витрачається 60 тисяч гривень державних коштів.
ОПОЗИЦІЯ ЗДОРОВОМУ ГЛУЗДУ
Три місяці тому Сокільська амбулаторія в рамках державної програми підтримки медзакладів на селі отримала 930 тисяч гривень бюджетних коштів.
«Ви розумієте, що за ці гроші я зроблю ремонт в амбулаторії але через одну-дві зими грибок і пліснява все одно попсують стіни й підлогу», – пояснює завідувачка. Єдиний шанс, на її думку, – переїхати в будівлю колишньої аптеки, яка зараз не використовується, а майже мільйона гривень цілком вистачить для хорошого ремонту. Для того, щоб обговорити цю проблему, 26 лютого цього року мешканці села Сокіл і навколишніх населених пунктів організували збори.
Завідувачка розповіла про проблеми амбулаторії і попросила сільраду й сільського голову дозволити переїхати в будівлю колишньої аптеки. Але голова раптом висловився проти – у тому приміщенні незабаром мав постати музей села. Сільський голова виявився у меншості – всі присутні селяни проголосували за переїзд амбулаторії у приміщення колишньої аптеки, а сільрада від ухвалення рішення утрималась.
«УКРОП» ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Приїзд кореспондента в село – завжди подія. Хворі, пацієнти і працівники амбулаторії збираються в кабінеті завідувачки. Спочатку стримані, розговорившись, селяни починають розповідати про справжню причину небажання сільського голови дозволити переїхати в нову будівлю.
«Олег Бондарук, наш голова – він в «УКРОПі», домовився з депутатом облради Рубльовим (В’ячеслав Рубльов – голова фракції «УКРОП» в обласні раді – авт.) про те, що той відкриє в нашому селі музей. Той депутат хоче у Верховну Раду йти, от і рекламується на нашому селі. А той музей краще би в клубі був, бо нова ОТГ ні копійки на нього не дасть», – перебиваючи одне одного, розповідають мешканці села.
За їхніми словами депутат сільради Володимир Саковець погрожував селянам, що голова фракції «УКРОП» в обласній раді В’ячеслав Рубльов не виділить грошей на ремонт дороги до села, якщо замість музею в будівлю колишньої аптеки переїде амбулаторія.
«В такому стані, як зараз, медзаклад перебувати більше не може. Якщо не дозволять переїхати в колишню аптеку, то, мабуть, доведеться перебиратись в сусіднє село. Сільські голови з сіл Навіз і Оленівка вже давно кличуть нас до себе. Сокіл втратить сім постійних робочих місць і ще дві сезонні вакансії кочегарів. До того ж, Європейський банк реконструкції і розвитку нещодавно виділив на амбулаторію меблі і медичне устаткування. Куди я їх поставлю? У старій будівлі грибок попсує нові меблі, і то дуже швидко», – розповідає Валентина Ласкава.
Сільський голова Соколу Олег Бондарук звинувачення медиків відкидає. «В цю споруду, де зараз амбулаторія, вже були вкладені значні кошти, тож залишати це приміщення нерозумно. Я пропонував колективу медзакладу переїхати в одне крило їхньої будівлі і переробити систему опалення, щоб зекономити на торфобрикеті», – пояснює свою позицію сільський голова.
Сам же невільний організатор «амбулаторного» скандалу В’ячеслав Рубльов стверджує, що й гадки не має, що виробляють «укропівці» на місцях. «До мене було звернення від сільського голови села Сокіл, в якому він просив допомогти організувати музей села. На ці потреби я допоміг їм отримати 100 тисяч гривень. А щодо скандалу, то я про нього не знаю. З амбулаторії до мене ніхто не звертався», – здивовано відповідає депутат обласної ради.
На думку мешканців села, які зібрались в амбулаторії, медзаклад став жертвою політичних амбіцій сільського голови. Мовляв, той, плануючи свою політичну кар’єру в «УКРОПі», намагається створити однопартійцю В’ячеславу Рубльову можливість попіаритись у селі, відкриваючи музей. Але несподіваною жертвою перерізаної стрічки став такий потрібний у Соколі медзаклад.
Сергій ШАПОВАЛ, спеціально для тижневика «ВолиньPost»
Фото автора
