З московської сторони є перепони для об'єднання церкви, - Філарет у Володимирі
Філарет відправив службу у соборі у четвер, 10-го травня, - пише "Буг".
Нагадаємо, що Філарет прибув до Володимира-Волинського ще вчора, де на вїзді до міста його зустріли представники місцевої влади.
Сьогодні ж після служби в Соборі Святійший разом з представниками духовенства відправилися до Стели Герої, які загинули в АТО. Там можнавладці поклали квіти та помолилися. Додамо, що це другий візит Філарета до Володимира-Волинського, перший відбувся ще у 1991 році.
Під час прес-конференції Філарет розповів, що йому дуже сподобався Володимир-Волинський. На його думку у місті живуть дружні люди. Також Святіший акцентував увагу тому, що у місті чисто, прибрано.
Далі говорили за створення помісної церкви. Основний меседжер розмови з Філаретом - окупація і розподіл країни відбувається відразу на двох фронтах. Перший – це військові дії на Сході країни, а другий – боротьба київського та московського патріархату. Святіший вважає, що саме церква зможе об’єднати людей в одній країні і захистити від розбрату.
Філарет розповів про візит до Бельгії, де працювали для того, щоб українська церква скоріше отримала автокефалію. Додав Святіший, що з московської сторони були перепони, однак європейці розуміють важливість створення Української помісної церкви.
“Ми пробиваємося, з нами готові спілкуватися,” – наголосив Філарет розповідаючи про візит до Європи.
Також говорили про військові дії на Сході і чи не перечать вони настановам Біблії.
“Зло і гріх треба ненавидіти, а людину – любити! Це не ми прийшли до них вбивати людей, а вони до нас. Ми маємо себе захистити. Не потрібно спекулювати християнською любов’ю”, – відповів Святіший.
Зустріч з патріархом тривала близько 30 хвилин. На завершення підняли питання, чому не прийшли Володимир-Волинські священники московського патріархату. Філарет висловив припущення, що певно не захотіли. Адже священник римо-католицької церкви Лєшєк Кошляга був присутній.
Щодо історичної пам’ятки Успенського Собору, то Філарет висловив сміливу перспективу для храму: “На чиїй землі він стоїть? На українській? От і їй буде належати”. Цими ж словами була завершена зустріч.