Як у Луцьку таксист пасажира голого віз. ВОЛИНСЬКІ БУЙДИ
Таксист приймає виклик від диспетчера:
– Вулиця Львівська, будинок такий-то, кущі.
– Що за координати? – питає.
– Не знаю, самій дивно. Але ти все одно в тому районі, проїдь, подивися.
Їде. Раптом – рука з-за кущів з телефоном. І вигук: «Таксі! Таксі!»
Пригальмував.
Вскакує в машину чоловік. Абсолютно голий, з телефоном в руках.
Перша думка: «Як він розраховуватися буде?»
– Ти не переживай, я заплачУ, – ніби прочитав думку пасажир.
Назвав адресу. Їдуть. Мовчать.
Вже біля пункту призначення пасажир каже:
– Слухай, не в службу, а в дружбу: зайди до мене додому, хай жінка тобі комбєз дасть. Принеси його мені. Ти ж бачиш: куди я такий піду? Я зараз їй подзвоню.
Телефонує: «Каріна, в мене машина зламалася. Я в гаражі. Зараз мій друг зайде. Дай йому мій комбєз. Мушу зажиганіє виставити, бо рано їхати. Не буду ж я в костюмі робити, ще вимажу».
Йде таксист за вказаною адресою. Бере в дружини пасажира комбінезон, приносить.
Той – зразу в кишеню. Дістає звідти 20 гривень.
– От с*ка. Казав їй комбєз попрати. Зараз я їй дам! Ти вибачай, старик, що так сталось. На тобі за дорогу, – простягає таксисту 20 гривень, вдягає комбінезон і йде додому.
Святослав ЛЕСЮК