«Редактор алкоголіком зробився…» ВОЛИНСЬКІ БУЙДИ

Волинь. 80-ті. В яке село із районної газети не поїдеш, скрізь журналістів вгощають. І фотокора теж.

Пишуча братія вже міру знала, бо ж завтра треба матеріал давати в номер, а от фотокору – хоч би хни: закриється в лабораторії в темноті, поспить до обіду, поки плівка висохне, а тоді за годину наклепає знімків, скільки треба. Так і спився. Хоч до пенсії доробив.

Жив він у селі. А тут онук народився. Сім’я тримала його за няньку, поки всі на роботах – от і не пив. Та час від часу, коли до райцентру вирветься – зривався. Тоді його на лікування в Олику відправляли.

Кінець 90-х. Виписався з Олики, по дорозі додому в Луцьк заїхав, зайшов до колишнього редактора, якого вже на підвищення перевели. Повернувся в райцентр, зайшов у районну газету, враженнями ділиться.

– Наш редактор алкоголіком зробився.

– ???

– Зайшов я до нього в кабінет. Каже: «Я тобі сто грам наллю, а сам пити не буду». Відкриває бар, а там – пляшок з десять: коньяк, горілка, вино, віскі, бренді… І всі початі. Редактор алкоголіком зробився.

Святослав ЛЕСЮК