Вся маршрутка кричала «Гірко!»: луцька редакторка згадала своє весілля
Пост вона розмістила на своїй сторінці у "Фейсбуці".
До слова, подружжя Белоцьких у шлюбі вже 18 років.
Допис подаємо без змін:
"Цього дня, 18 листопада, але 18 років тому, не було дощу. Було прохолодно, та раз-по-разу виринало сонце. А довгий-довгий день розпочався для нас рано. Я побігла до перукарні перефарбовуватись на блондинку (я - і блондинка). Ти зустрічав родичів. Ми, за всіма традиціями, півдня не бачились. А коли нарешті твої дружки викупили мене, і ти підняв фату, я, затамувавши подих, зазирнула в твої очі. Чи не шкодуєш ти, чи я достатньо гарна... А ти зітхнув так... І я потонула в твоєму коханні, яке так і лилось з очей...
Вінчання... Собор... Руки тремтять, а треба тримати свічку...І ти тихенько говориш? "Все добре... Я з тобою...". Загс... Мій батько підводить мене до тебе... І руки знову тремтять від хвилювання, але обручка, мов влита, огорнула палець золотим пояском...
А потім було весілля. Наш дружба, він же тамада, до слова, відомий волинській журналіст, головний редактор надпотужного українського видання, раза два крикнув "Гірко молодим!", а потім махнув рукою, бо ми цілувались безупинно.. Перший танець молодят. А потім запальні рок-н-рольні танці, і я змінила підбори на зручні лофери (тоді ще не знала цього модного слова).
А потім ми на нашу першу шлюбну ніч їхали на... Ні, не на лімузині, а на... Маршрутці. Ви б бачили очі маршрутчика, коли до салону впригнули наречена та наречений. Навіть за проїзд з нас не взяв. А вся маршрутка кричала "Гірко!"...
А потім... Було 18 років. Ми пережили багато... Щось ніколи не хочеться згадувати, щось дістаєш бережно зі скрині пам’яті, коли здається, що все, край...
Наша сім’я далеко не ідеальна... В горі і в радості, в багатстві і в бідності, у болях і в здоров’ї, допоки смерть не розлучить нас... Було всяке...
Говорять, що 18 років не може тривати кохання, пристрасть, коли в певні моменти готовий вбити, але тільки не розійтись...
АЛЕ Я КОХАЮ ТЕБЕ, МІЙ АНДРІЙ БЕЛОЦЬКИЙ!!!! З 18-річницею нас з тобою, моя зая."