Волинський суд хоче змусити Росію відшкодувати матері два мільйони за вбивство сина
Про це повідомляє «Конкурент» посилаючись на рішення Рожищенського районного суду.
Заява надійшла 27 грудня 2018 року.
Сина жінки 19 серпня 2014 року мобілізували у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду.
З листопада 2014 по січень 2015 року він брав участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей.
Станом на 18.01.2015 року, беручи участь у бойових діях на території аеропорту, розташованого неподалік Донецька, він зник безвісти. Згодом експертизи встановили, що боєць загинув.
Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 3.09.2018 року встановлено факт його загибелі при виконанні обов'язку військової служби на території Донецької, Луганської області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
«Внаслідок втрати сина, який загинув у результаті військової агресії Російської Федерації проти України, а також з огляду на особливий цинізм, з яким Російською Федерацією порушуються основоположні права й свободи людини в Україні, позивач відчуває безперервну, невгамовний душевний біль та страждання.
Мати втратила душевний спокій, постійно відчуває незахищеність та розчарування. Через смерть свого сина позивач втратила сенс життя та віру в майбутнє, постійно відчуває страждання від втрати рідної їй людини, що не дає їй можливості нормально спілкуватися з оточуючими, працювати та підтримувати нормальний спосіб життя, оскільки постійно знаходиться у стресовому стані, що супроводжуються періодичними депресіями.
Безпосереднім суб'єктом, внаслідок дій якого їй завдано моральну шкоду, є Російська федерація, її Збройні сили, а також створені нею військові формування, які підтримуються, спонсоруються та фактично керуються Російською Федерацією та мають на озброєнні засоби, використання яких становлять підвищену небезпеку для оточуючих», - йдеться у рішенні суду.
Тож вона вважає, що РФ порушила право її сина на життя, право на повагу до сімейного життя. І це змусило звернутися із вказаним позовом.
При визначенні розміру моральної шкоди позивач керується практикою Європейського суду з аналогічних питань, що є джерелом права.
Відповідач, який про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся через Посольство Російської Федерації, в підготовче судове засідання та судове засідання не з'явився, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило.
Аналізуючи наведені обставини та докази у справі, суд прийшов до висновку, що наслідком саме збройної агресії Російської Федерації відносно України (що є і загальновідомими фактами , а тому не підлягають доказуванню також і за нормами ч.3 ст.82 ЦПК України), стала окупація частини території України, а саме в т.ч. частини Донецької, Луганської області, де загинув син позивача.
Вирішуючи питання щодо розміру компенсації за спричинену позивачу моральну шкоду, суд виходить із розміру задоволених вимог заявників по аналогічним спорам, що розглядалися Європейським судом з прав людини та становить в середньому 60 000 Євро за загибель однієї особи.
Зокрема, такі рішення виносились Європейським судом з прав людини у справах "Хачукаевы против России" (Khachukayev v. Russia (23/04/2009)), "Сагаева и Другие против России" (Sagayeva and Others v. Russia (08/12/2015)), "Исламова против России" (Islamova v. Russia (30/04/2015)), "Султыгов и Другие против России" (Sultygov and Others v. Russia (09/10/2014)).
Позов матері до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, суд вирішив повністю задовольнити.