«Золото» волинських партій: хто за «Батьківщину» Батьківщину продасть
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Фінансова «Солідарність»: скільки потратили і заробили партійні функціонери Волині
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував фінансовий звіт Волинського обласного осередку ВО «Батьківщина» і виявив цікаві факти.
Волинська «Батьківщина» у 2018 році зібрала понад 625 тисяч гривень на свою діяльність, половину з яких витратила на рекламу. Протягом року партійний осередок існував тільки за рахунок добровільних внесків.
І це попри те, що партія «Батьківщина» торік отримала з держбюджету 33,8 мільйона гривень. Напередодні президентських виборів Київ не захотів ділитися держфінансуванням із регіонами.
Тож торік осередок «Батьківщини» на Волині зібрав 625 тисяч гривень добровільних внесків від 109 осіб. Порівняно із 2017-м це на 40 тисяч гривень менше. Усі внески – від фізичних осіб. І вони досить різноманітні: від 100 гривень до 26 тисяч гривень.
ХТО ЛЮБИТЬ СВОЮ «БАТЬКІВЩИНУ» БІЛЬШЕ ЗА ВСІХ
Найбільше пожертвував волинській «Батьківщині» у 2018 році місцевий підприємець Юрій Михалюк: 5 переказів загалом на 105 тисяч гривень. Він займається пасажирськими перевезеннями, зокрема й міжнародними.
У 2017 році волинська «Батьківщина» найбільше отримала від Тетяни Бондарук (138 тисяч гривень). Особа з таким же прізвищем, ім’ям та по батькові є дружиною голови волинського осередку партії, депутата Луцької міськради Валерія Бондарука. У 2018-му жінка пожертвувала значно менше – 9,5 тисячі.
Ще 26 та 23 тисячі гривень відповідно надійшло від підприємців з Каменя-Каширського Валентина Луця та Романа Завадовича. 22,6 тисячі гривень пожертвував екс-депутат Ківерцівської райради Василь Степанюк, 20,8 тисячі – мешканка Любомля Лариса Андросюк.
Серед відомих жертводавців волинського партосередку – депутат Луцької міської ради Андрій Козюра (14,4 тисячі гривень), колишній директор комунального санаторію «Пролісок» Валентина Касарда (13 тисяч гривень), депутат обласної ради Анатолій Бусько (8 тисяч гривень), депутатка Луцької міськради Майя Шостак (6 тисяч гривень), колишній помічник депутата Луцькради Андрія Козюри Юрій Войт (4 тисячі гривень). У 2017-му, до слова, від Войта «Батьківщині» надійшло понад 78 тисяч гривень.
НА ЩО «БІЛОСЕРДЕЧНІ» ПОТРАТИЛИ ДОБРОВІЛЬНІ ПОЖЕРТВИ
Торік «Батьківщина» винаймала 17 офісних приміщень, зокрема і для потреб осередків у районах. Загальна площа винайнятих приміщень – 462 квадратні метри. Водночас у партії – жодного найманого оплачуваного працівника.
Свій головний офіс у Луцьку на вулиці Набережній, в якому розміщується і обласний, і луцький міський осередки, «Батьківщина» орендує у відомої на Волині компанії-забудовника ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» за ціною в рази нижчою за ринкову. Протягом усього 2018 року партосередки орендували майже 75 квадратних метрів за ціною 5 гривень за метр. За рік партія сплатила за оренду офісу 4,8 тисячі гривень. Подібні приміщення на цій же вулиці орендують за ціною від 100 гривень за метр квадратний.
Окрім офісів, осередок звітує і про наявність у власності автомобіля «ЗАЗ-101557» 2006 року випуску, власний сайт та партійну газету «Батьківщина Волині».
РЕКЛАМА І ОРЕНДА – СУТТЄВІ ВИТРАТИ «БАТЬКІВЩИНИ»
Майже 90% усіх витрат волинської «Батьківщини» у 2018-му – це оренда офісів, підтримка міських і районних осередків та реклама.
Понад 230 тисяч гривень коштувала оренда офісів і потреби регіональних осередків, 324 тисячі розподілили на рекламу у ЗМІ.
Найбільше за рекламу від «Батьківщини» отримала газета «Волинь» – майже 93 тисячі гривень. Ще 41 тисячу отримала ТРК «Аверс», 33,9 тисячі – любомльська газета «Наше життя», 22,5 тисячі – «12 канал», майже 12 тисяч – медіакомпанія «Твій вибір». Ще майже двом десяткам ЗМІ переказали за рекламу суми до 10 тисяч гривень.
Партія зробила ставку на друковану пресу. Саме газети отримали більшість рекламних коштів «Батьківщини» (219 тисяч грн). 63,6 тисячі отримали телеканали, 7 тисяч – радіо. Ще 33,8 тисячі пішло на власну видавничу діяльність.
Крім реклами, партія спрямувала 56 тисяч на інші матеріальні витрати, 4,6 тисячі – на податки, майже 7 тисяч – на послуги зв’язку.