Чим небезпечні укуси заражених комарів і кліщів, та як їх уникнути
Про небезпеку інфекційних хвороб розповіли у Волинському лабораторному центрі МОЗ.
Примітка: Трансмісивні хвороби — група паразитарних та інфекційних захворювань людини і тварин, збудники яких передаються членистоногими. Проникає інфекція в кров людини при укусі комарами, кліщами, блохами, москітами, а також при потраплянні інфікованих виділень переносників на шкіру, слизові оболонки та іншим шляхом. Трансмісивні інфекції поділяють на антропонози, до яких відносять висипний кліщовий тиф, малярію. Джерелом цих інфекцій є людина.
Друга група називається зоонози, до яких відносять туляремію, хворобу Лайма, кліщові енцефаліти, бореліози, геморагічні лихоманки. При цих інфекціях джерелом являються тварини і гризуни.
Весна цьогоріч видалась дощовою та затяжною. Та й зараз періоди спеки чергуються з опадами, а такі кліматичні умови є сприятливими для підвищеного виплоду комарів та кліщів, для яких характерна весняно-літня сезонність.
У закладі громадського здоров’я ДУ «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України» розповіли детальніше про те, чим небезпечні укуси комарів і кліщів, та як їх уникнути.
З 3500 видів комарів найбільш небезпечними є 10 видів малярійних та немалярійних комарів. Малярійні комари є переносниками збудника малярії (малярійного плазмодія), що передаються від хворої людини до здорової через укуси малярійних комарів. Хвороба найбільш поширена в країнах з тропічним кліматом. В Україні реєструються завізні випадки, так в березні 2019р. було зареєстровано випадок малярії у громадянина, який після 2-х місячного перебування в Анголі (країна Південно-заходної Африки) повернувся в Україну.
Тому, перед поїздкою до тропічних країн, волинянам радять звернутися до сімейного лікаря для профілактики цієї хвороби, адже протималярійні препарати треба приймати за кілька тижнів до від’їзду, під час перебування у самій країні та після повернення.
Серед немалярійних комарів є такі, які докучають на відкритій природі, а є й комарі, які живуть в підвальних приміщенях цілий рік і проникають в квартири через вентиляційні люки. Варто знати, що немалярійні комарі також є переносниками збудників інфекцій, таких як геморагічні лихоманки (Жовта лихоманка, Денге, Чикунгунья), які є завізними з тропічних країн та дирофіляріозу, який за даними МОЗ України, реєструється на 19 адміністративних територіях.
Найбільше випадків у м. Києві (140 випадків), а також Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Одеській областях.
На Волині випадки дирофіляріозу почали реєструватися з 2010 року. Захворюваність носить спорадичний характер, за період 2010- 2017 років було зареєстровано 13 випадків (у м.Луцьк та м.Ковель, Луцькому, Любешівському, Ратнівському, Ковельському, Камінь — Каширському, Володимир — Волинському та Ківерцівському районах).
У 2018 році було зареєстровано 1 випадок — у Володимир — Волинському районі. В березні 2019р. зареєстровано 1 випадок хвороби у жителя Камінь-Каширського району, котрий проходив військову службу на Сході України. Діагноз підтверджено паразитологічною лабораторію ДУ «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України».
Дирофіляріоз – небезпечне природно-осередкове, гельмінтозне захворювання. Зараження людини відбувається тільки через укуси кровососних комах (в основному комарів), заражених личинками дирофілярій. Джерелом зараження комарів зазвичай є інфіковані бродячі та домашні тварини (собаки і коти), рідше дикі тварини.
Клінічні прояви залежать від реакції організму та швидкості росту паразита в організмі і становлять від одного місяця до кількох років. Для хвороби характерне утворення підшкірного вузла, який може не турбувати хворого, або супроводжуватись: больовим синдромом, свербежем, відчуттям повзання або переміщення під шкірою, припухлістю на шкірі тощо. Найчастіше такі утворення розміщені в області голови та шиї, рідше – тулуба, рук, ніг. Майже 50% всіх зареєстрованих випадків припадає на дирофіляріоз органів зору. Особливістю даного паразита (дирофілярії) є здатність до міграції: за дві доби збудник може мігрувати під шкірою на відстань до 30 см.
Загальне самопочуття хворих, у більшості випадків, задовільне. Тому люди, зазвичай, зволікають зі зверненням до лікарів. Звернення за медичною допомогою у перші дні появи згаданих вище симптомів – сприяє швидкому одужанню.
Лікування дирофіляріозу завжди хірургічне – повне видалення паразита. Іноді рекомендується прийом певних протигельмінтозних препаратів.
Головним чинником, який впливає на виникнення і розповсюдження захворювання є зміна екологічних умов (потепління клімату) та збільшення чисельності комарів, які є активними переносниками збудника. Важливо також врахувати, що збільшення числа бродячих тварин (особливо собак), масова їх міграція в природі і населених пунктах сприяє зростанню передачі дирофіляріозу від диких м’ясоїдних до домашніх тварин і відповідно до людей.
Найпоширенішими на території України інфекціями, що передаються кліщами є: кліщовий енцефаліт, Хвороба Лайма (бореліоз), геморагічна лихоманка Крим-Конго, гранулоцитарний анаплазмоз, ерліхіоз. Щорічно, лабораторією особливо-небезпечних інфекцій ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України» мікроскопічно досліджується 100-300 кліщів, знятих з людей, в 25-35% виявлені позитивні знахідки борелій. При мікроскопії кліщів зібраних «на прапорець» з метою соцгігмоніторингу, позитивні знахідки борелій виявлено в 6,2%. В 2019р. при плановому моніторингу навколишнього середовища на природно-вогнищеві інфекції досліджено понад 2 тисячі кліщів, у 1% виявлено культуру туляремії (Камінь-Каширський район), крім того досліджено 90 кліщів знятих з людей, в 25% виявлено клітини морфологічно схожі до борелій.
Хвороба Лайма (кліщовий іксодовий бореліоз)- є інфекційним захворюванням, збудником якого є борелії. Передається хвороба через укус зараженого спірохетами кліща і вражає нервову систему людини, серце, опорно-руховий апарат і шкіру. Характерною ознакою захворювання є поява почервоніння шкіри (еритеми) в місці укусу.
На сьогодні в області встановлено майже 130 населених пунктів, де виявлявся лаймбореліоз (хв. Лайма). Хвороба реєструється у всіх районах та містах, та має тенденцію до росту, наприклад- у 2008р. було зареєстровано 5 випадків, а в 2018р. — 44 випадки. Вже у поточному році лабораторно підтверджено перший випадок захворювання на лаймбореліз у мешканки одного із сіл Маневицького району та триває епідрозслідування випадку захворювання у дитини, котру вкусив кліщ на території Луцького парку.
В 2018р. значно активізувався кліщовий вірусний енцефаліт (КВЕ) — 5 випадків проти 1- в 2017р. Хворі КВЕ реєструвались у м. Луцьку та Ратнівському районах (по 2) та Маневицькому районі.
Кліщовий вірусний енцефаліт- природно-вогнищеве гостре інфекційне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках – до летальних наслідків. Характерним і важливим для КВЕ є перебування на території активно діючого природного осередку, в області це Ратнівський район, менше Камінь-Каширський та Ківерцівський райони.
Вірусологічною лабораторією установи проводяться дослідження кліщів на наявність РНК вірусу кліщового енцефаліту, збудника іксодових кліщових бореліозів, збудників моноцитарного ерліхіозу людини, ДНК збудника гранулоцитарного анаплазмозу людини, так протягом 2017-2018 років проведено 162 дослідження, досліджено — 43 пули кліщів, у 3 –х позитивних виявлено ДНК збудника гранулоцитарного анаплазмозу людини (позитивні знахідки було виявлено в кліщах доставлених з Горохівського, Любешівського, Ківерцівського районів).
Профілактика трансмісивних інфекцій найчастіше зводиться до попередження розмноження комах, що переносять збудники даних захворювань та захисту від їх нападу.
Ці методи профілактики можна поділити на:
Екологічні — благоустрій водойм, підвальних приміщень, навколосадибних ділянок тощо; екологічні методи мають на меті створення в культурних ландшафтах умов, не придатних для розвитку комарів (осушення заболочених територій, заглиблення берегів водойм, очищення їх від напівзануреної рослинності тощо) та кліщів (комплекс заходів по видаленню сухостою, скошуванню бур’янів, розріджування чагарників).
Фізичні — сюди входить індивідуальний захист людини (перед прогулянкою в парку, лісі, одягайте світлий, щільний одяг та головний убір, а після прогулянки проводьте само- та взаємоогляд на наявність кліщів, не забудьте також оглянути домашніх тварин) та захист помешкання (використання пасок, липучок, протимоскітних сіток).
Хімічні — включають дезінсекцію та використання репелентів.
Дезінсекція — це комплекс профілактичних і винищувальних заходів для знищення і врегулювання кількості комах (комарів, кліщів, тощо) які мають епідеміологічне і санітарно-гігієнічне значення. Тому дуже важливо до почотку роботи літніх оздоровчих закладів для дітей, рекреаційних зон та зон відпочинку провести дезінсекцію приміщень та акарицидну (протикліщеву) обробку території.
Ефективно проти комарів діє й електро-фумігатор з платівками, котрий вмикається в розетку. Від тепла інсектицид починає випаровуватися і через 10-12 хвилин навколишні комарі втрачають до Вас інтерес. Радіус дії хорошого фумігатора – 12 кв. метрів. За годину, до того як маєте лягати спати – прилад краще вимикати.
Репеленти належать до засобів індивідуального захисту. Для профілактики укусів комарів та кліщів є багато гелів, кремів, лосьйонів якими обробляються відкриті ділянки шкіри та одяг (чітко читайте інструкцію-щоб знати від яких видів комах та протягом якого часу захищає даний засіб). Серед новинок — антикомарині браслети, які просочені рослинним екстрактом. Браслет може працювати до ста сорока годин. Щоб продовжити його дію, браслет надягають при виході на вулицю, а вдома намагаються тримати його в герметичному контейнері.
При виявлені укусів кліщами або кровосисними комахами, після якого спостерігається підвищення температури тіла, лихоманка, почервоніння та висипання на шкірі, необхідно терміново звертатись до лікаря-інфекціоніста для проведення якнайшвидшого початку лікування. Не ризикуйте з цим та бережіть своє здоров’я.