У Луцьку вручили літературну премію
Вручення премії відбувається у день народження Івана Корсака, 15 вересня, і проходить церемонія у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, повідомляє День.
Цього року на конкурс премії імені Івана Корсака було подано 17 творів. Як відзначив Михайло Слабошпицький, Ввктор Корсак - не зовсім типовий меценат. Він сам перечитує усі твори, подані на конкурс. Але лауреата визначає журі шляхом таємного голосування. Він отримує диплом, медаль, а також грошову винагороду в сумі 50 000 гривень.
Ця премія заснована сином відомого українського письменника і журналіста Івана Корсака, Віктором Корсаком, та видавництвом «Ярославів Вал», у якому покійний Іван Корсак за життя видав 17 історичних романів. Ця премія створена для підтримки тих авторів, які пишуть про історію України, виховують патріотизм, працелюбність, любов, які стимулюють мислення, формують високі ідеали та справжні цінності.
Першим лауреатом премії став письменинк, філософ, науковець Петро Кралюк з Острозької академії. Цьогорічним, вже другим лауреатом, - письменинк Микола Суховецький, котрий мешкає в Одесі. Нагороду він отримав за історичну трилогію про Кирило-Медофіївське товариство («Зустріч у Лаврі», «Дівчина з голубом» і «Сніг на фортеп яні), головними героями є Костомаров, Куліш і Шевченко. Голова журі конкурсу, письменинк і видавець Михайло Слабошпицький відзначив, що літературна премія імені Івана Корсака - це унікальний приклад меценатства. І він мріє, аби літературні премії стали принадним прецедентом для забезпечених людей в Україні.
«Бо це - патріотична інвестиція, це культурна інвестиція, - каже Миайло Слабошпицький. – Віктор Корсак, син Івана Феодосійовича Корсака, зробив величезну річ для української літератури. Премія - це й своєрідний грант, це і зосередження суспільної зіниці на важливому кульутрному явищі».
«Шляхетність задуму - мобілізувати літераторів до творення історико-художніх полотен задля формування нашої національної ідентичності - чи не гідне це поваги?! Мобілізуючу, утверджувальну роботу держави, особливо, у час війни - цю роботу взяли на себе письменники Петро Кралюк, Михайло Слабошпицький, Василь Шкляр, Іван Корсак, журналісти - приклад газети «День» і особисто Дариси Івшиної, меценатів Віктора Корсака і Лесі Корсак. Повертаємося до призабутого, «як в нації вождя нема, тоді вожді її поети», - каже народний депутат, доктор філологічних наук професор Ірина Констанкевич.