У Луцьку відомий історик презентував книгу про справу Василя Стуса
Він розповів про останні роки «по етапу», творчість та смерть письменника, яка до сьогодні є таємницею. Про це повідомляє Інформаційне агентство ВолиньPost.
Зустріч відбулася 11 листопада у Волинському обласному краєзнавчому музеї.
Розпочинаючи презентацію, Вахтанг Кіпіані зазначив:
«Для української документальної книжки на 700 сторінок популярність і така зацікавленість – це рідкість, але саме це визначає потенціал людей, які хочуть знати про минуле і розуміти, що минуле це – не просто графіті і дослідження істориків, а це те, що визначає наше життя сьогодні і дає розуміння того, що буде завтра».
У книжці зібрані усі архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Загалом – уся правда про кримінальну справу, життя і смерть відомого поета.
«Я вирішив в комплексі подивитися усі його кримінальні справи, аби люди, які не мають часу і потреби перечитувати його шеститомну справу з архівів КГБ УРСР (нині – Галузевий державний архів СБУ, – ред. ), могли це все прочитати зібраним у одній книзі. Такі, як Василь Стус, – не люди одного дня, не люди смерті, ті в кого щось відбувалося важливе в житті, ті, хто зрештою входить в історію», – говорить автор.
Життя Василя Стуса – повне таємниць, як і, власне, його смерть. Історики і досі сперечаються щодо версій, яких є три. «Нехай це серцевий напад, тиск чи самогубство… Однаково це – вбивство», – переконаний Вахтанг Кіпіані. Автор розповів, що мав унікальну можливість спілкуватися з людиною, яка переконує, що Стус покінчив життя самогубством, бо просто не міг вже «конати» в таких нелюдських умовах і сказився від ізольованості та жорстокості.
До матеріалів 1980 року додали кілька публікацій, з яких читачі дізнаються про маловідомі факти життя, ув’язнення та загибелі одного з найбільш визначних українських поетів ХХ століття. Серед таких – останні 12 табірних нотаток письменника, які раніше виходили лише окремо або ж частинами.
«Це – останні тексти, які Стус зміг передати із в’язниці», – каже автор і додає, що останнє оповідання особливо характеризує Стуса як особистість, яка писала не про себе, він написав про «божочого чоловіка» Семена Скалича, життя якого його вразило до самого серця.
У своїй розповіді автор зазначив, що мета видання «Справа Василя Стуса» полягає у потребі ознайомити українську аудиторію з історичними підвалинами особистості поета, яких є дві, як і частини книги, що вміщені в одній – коротка і довга. Його особистість, яка під час першого допиту відмовилася від «першої дитини» (першої збірки), і його особистість, яка відстоювала українське і боролася за справедливість, захищаючи слабших.
Відвідувачі презентації також почули про роль адвоката Медведчука, якого сам Стус називав «другим прокурором».
Вахтанг Кіпіані розповів, що Медведчук не виконував своїх зобов’язань як адвокат і не зробив того, що повинен був зробити.
До слова, книга Вахтанга Кіпіані також «ходить» під слідством і має власний поєдинок за право на існування та оприлюднення, але автор переконаний, що правда і перемога – на його боці.