В Україні хочуть скасувати призов в армію
В Міноборони наголошують, що це відбудеться не скоро, але відміна обов'язкового призову стала метою голови відомства Андрія Загороднюка, пише "Обозреватель".
Скасування обов'язково призову
Таку мету собі поставив український міністр оборони Андрій Загороднюк. Чиновник пояснює, що хоча скасування призову не відбудеться найближчим часом, все ж Україна впевнено рухається до створення професійної армії.
"Це моя персональна мета. Це не буде скоро, це не буде протягом року, але це моя персональна мета – скасувати призов. І це позиція держави взагалі, що ми рухаємось до професійної армії згідно зі стандартами НАТО, яка підготовлена, оснащена. І головне – що кожен військовослужбовець повинен знати своє місце, у нього має бути чітка військова кар’єра і захищені права. Так, щоб ми могли конкурувати при відборі за кращих людей", – заявив Загороднюк.
Міністр оборони вже не вперше говорить про такі плани, в кінці вересня чиновник повідомляв, що в Міністерстві відбувається перегляд структури ЗС, і після того, як буде проведений повний огляд, можна буде говорити про строки.
"На це питання ми зможемо відповісти попередньо до кінця року, а остаточно – в наступному році. Адже щоб відповісти, ми повинні знати остаточну структуру ЗС. А для того, щоб це знати – треба відповісти на питання про наші плани, загрози і ситуації зі сферою безпеки", – сказав міністр.
Водночас він запевняв, що відмовитися від обов'язкового призову цілком реально.
"Я думаю, що це реально. Зараз іде оборонний огляд, відбувається перегляд структури ЗСУ, особливо що стосується тих зон, де в нас ООС – там ми бачимо тільки контрактників… Ми не бачимо строковиків у ООС. Система побудови ЗСУ не має базуватися на строковиках. Основний компонент – професійна армія. Це можливо зробити. Не можна сказати: у нас відтік, тому давайте закривати строковиками. Наше системне рішення – залучення професіоналів", – висловив своє бачення Загороднюк.
Нагадаємо, що і сам президент Володимир Зеленський у своїх передвиборчих обіцянках також заявляв про наміри відмінити призов та зробити армію добровільною.
Які можливості відмови від строкової служби
Народна депутатка України Ірина Верещук впевнена, що Україна має переходити на стандарти НАТО та створювати професійну контрактну армію, та це не відбудеться ні цього року, ні навіть наступного.
"Ми маємо стратегічну мету – перехід на професійну армію за стандартами НАТО, а отже, якщо ми ставимо собі таку мету, ми маємо до неї прагнути. Якщо щиро, то я маю професійну військову освіту і розумію, чим відрізняється професійна армія від армії, створеної за радянськими лекалами. Тому я підтримую позицію переходу на контрактну армію за стандартами НАТО. Вже багато років обговорюється, що є ефективнішим на сьогодні на полі бою. Я вважаю, що професіоналізація має бути тим стандартом, до якого нам треба прагнути", – заявила Верещук в ефірі ObozTV.
За її словами, разом зі зменшенням призову буде збільшуватися професійна армія, ці процеси будуть взаємопов'язані та логічні, додала Верещук. Та все ж загальна чисельність буде явно меншою через те, що в сучасному світі є багато новітніх технологій за допомогою яких можна воювати не наражаючи військового на небезпеку.
Таку ж думку підтримує і заступник головного редактора журналу Ukrainian Defense Review Антон Міхненко, він упевнений, що країна має рухатися у бік професійної армії, де буде переважна більшість контрактників із досвідом виконання бойових завдань, зокрема і в зоні ООС.
"Водночас повністю скасувати призов у короткостроковій перспективі буде недоцільно, тому що поки йде реформування ЗС, і нам потрібно наповнювати особовий склад строковиками. Наразі для існування призову є дві ключові причини: перша – підготувати якомога більше людей, які будуть здатні виконувати бойові завдання. Друге – реформування ЗС та створення оптимальної структури, яка б відповідала стандартам НАТО", – пояснює військовий експерт.
За оптимістичними прогнозами на реформу української армії та здатність військових виконувати завдання за новими статутами та підходами можуть піти роки, а не десятки років, навіть за умови російської агресії на території України.
"У сучасних умовах, при сучасних технологіях та озброєнні, немає потреби у створенні великих за чисельністю армій. Є потреба у наявності сильного ядра у розмірі 130-150 тис. військових. Навколо нього потужні сили територіальної оборони та резерв, і крайня ланка – це готовність самого суспільства реагувати до тих викликів, які зараз існують. Та ж сама Швейцарія чи Фінляндія можуть наростити свої власні сили до 500 тис. осіб за три-чотири доби", – сказав Міхненко.
Водночас ще після першої заяви від міністра оборони в кінці вересня, військовий комісар Київського міського військового комісаріату полковник Сергій Клявлін сказав, що повідомлення про скасування строкової військової служби найближчим часом негативно впливають на молодь.
"Якщо ми візьмемо інтернет-ресурси, то такі заголовки, як "Названа дата відміни призову на строкову військову службу", дуже діють на молодь, і вони думають, що призов скоро відмінять, тому вважають, що краще десь заховатися і не піти у військовий комісаріат", – повідомив комісар.
Він стверджує, що сьогодні не варто очікувати на відміну призову на строкову військову службу.
"Я вважаю, що відміни строкової військової служби найближчим часом не слід очікувати, тому що країна перебуває у стані війни, ведуться бойові дії і нам потрібні резерви, які мають бути у нас, у країні, підготовлені. Тому що, як показали 2014-2015 роки, за рахунок якраз проведення мобілізації ми захистили країну і не допустили поширення російської агресії на території України", – додав Клявлін.
У коментарі журналістам колишній спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов пояснив своє бачення необхідності збереження обов'язкового призову до лав ЗСУ.
"Строкова служба – це підготовка та навчання мобілізаційного персоналу, у результаті якої солдат отримує відповідні військові навички для підготовки відповідних підрозділів територіальної оборони. Вона потрібна для того, щоб у разі мобілізації, військовий строкової служби зміг поповнити ЗСУ та виконувати свої бойові завдання", – говорить він.
"Але ми маємо пам'ятати, що участь у військових діях на передовій у першу чергу беруть військовослужбовці контрактної служби. Військовослужбовці строкової служби не призиваються до районів проведення реальних бойових дій", – зазначив Селезньов.
До того ж військовий експерт не погоджується з тією тезою, що приведення ЗСУ до стандартів НАТО означає обов'язкову відмову призову до армії.
"Важливо реформувати ЗС та приводити їх до стандартів НАТО, але у кожній із країни, які є членами Альянсу, є свої стандарти, введені лише для армії окремої країни. І деякі країни-члени НАТО мають загальну військову повинність, деякі ні. Тому говорити про те, що прагнучи дійти до стандартів НАТО ми маємо відмовитися від обов'язку призову, це не зовсім коректно. І зараз ми маємо виходити з існуючих реалій, які кажуть нам про те, що призов має продовжувати відбуватися у рамках чинного законодавства", – пояснив військовий експерт.
Підсумовуючи, Селезньов говорить, що наразі говорити про відмову від призову не можна: "Плани пана міністра у перспективі відмінити призов на військову строкову службу – це з розряду мрій, які на сьогоднішній день нездійсненні. Адже, поки буде продовжуватися агресія РФ проти нашої країни, до того часу призов буде необхідним".
Вже не перша спроба
Дійсно, скасування військового призову в України вже мало місце у жовтні 2014 року. Тодішній президент Віктор Янукович своїм указом постановив не здійснювати з 2014 року призов до Збройних сил України та інших військових формувань, крім внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
Вже через півтора місяці на Майдані у Києві та по всій Україні розпочалися масові протести, які отримали назву "Революція гідності". В кінці лютого 2014 року, Росія відправила свої війська у Крим та анексувала український півострів, а у квітні розв'язала війну на Донбасі.
З 1 травня 2014 року на той час в.о. президента України Олександр Турчинов повернув обов'язковий призов до ЗС.
Відтоді заяви про можливу відміну строкової служби лунали і від попередньої влади. Та підсумовуючи думки політиків та військових експертів, ще в найближчі декілька років військкомати продовжуватимуть надсилати молодикам "листи щастя" з вимогою з'явитися до призовного пункту.