На Волині у храмі зцілюються від безпліддя
Про це пише Олена Павлюк у газеті Вісник.
Отець Арсеній розповідає, що 1846 року граф Браницький звів у Світязі церкву незвичайної архітектури – ротонда з прибудовою вівтаря та притвору. Відтоді храм ніколи не закривався.
Навіть коли сорок років тому помер старий священник, то дев’ять місяців люди самі читали у храмі канони, акафісти, співали псалми.
– Від дерев’яної церкви, яка згоріла від недопаленої свічки, та каплиці, що стояли на місці теперішнього храму, нам дісталася ікона Чудотворця Миколая приблизно XVIII століття, – розповідає отець Арсеній. – Старожили переповідають, що під час війни німецькі солдати зайшли у наш храм, і одному з них дуже не сподобалася ця ікона. Він вийняв револьвер і вцілив просто в образ.
Кара Божа не забарилася – у той же вечір між фашистами сталася сутичка, і з револьвера застрілили саме того, хто поглумився над іконою.
Перша підвіска біля цього образа на знак подяки з’явилася від священника, який тут служив на початку століття. Про що він просив, невідомо, але отримав поміч від угодника. Тому подарував священицький срібний хрест часів імператора Павла.
Пізніше були випадки, коли тут бездітним людям Святий Миколай допоміг.
У храмі зберігається ще одна чудотворна ікона. Диво сталося 2002 року на свято Воздвиження Хреста Господнього. Коли для поклоніння опустили ікону Почаївської Божої Матері, за склом прихожани побачили крапельки мира, які спадали від лиця Божої Матері, Ісуса Христа. Згодом єпархіальна комісія засвідчила це чудо. Тепер мироточивий образ завішений дарунками людей.
– Перше чудо біля цієї столітньої ікони Божої Матері сталося дванадцять років тому, – розповідає отець Арсеній. – Один чоловік з навколишніх сіл допомагав сусідці по господарству. Після того, як вона вгостила його обідом, став чути страшні голоси. Лікарі розводили руками, адже був фізично здоровим. Почувши, що у Світязі замироточила ікона, захотів помолитися тут. Нечисті духи з великою силою кричали, що буде дуже погано. А коли приїхав до воріт храму, голоси попередили: «Якщо переступиш поріг, то тут помреш». Подумав:
«Якщо помирати, то на святому місці». Ми опустили ікону на поклоніння, почали служити водосвятний молебень. Ви не повірите, які були великі страждання цього чоловіка! Він був весь мокрий від поту, від піни стояла калюжа, його кидало. Був такий знесилений, що сам не міг йти. До третьої години ночі мучився, а на ранок прокинувся здоровим. Перша підвіска, яка з’явилася біля ікони, – це дарунок цього чоловіка.
Відомо з півсотні випадків, коли біля ікони Божої Матері подружні пари зцілювалися від бездітності. Образ допоміг і хворим на рак. Жінка з Білорусі тут приймала як ліки миро, свячену воду, проскуру. І коли через декілька тижнів звернулася до лікарів, вони здивувалися: «Хто вас лікував?» Той страшний діагноз не підтвердився. Сім років до світязького храму приїздить мешканець Ратного, у якого теж рак – хвороба призупинилася.
Отець Арсеній розповів ще одну незвичайну історію. Чоловік з Білорусі страждав від алкоголізму, лікувався, та марно. Уві сні йому явився образ Божої Матері «Неупиваєма чаша», він почув голос: «Знайди таку ікону і занеси у Світязь-монастир». Сон повторився вдруге. А втретє Божа Мати сказала: «Якщо не виконаєш мого прохання, помреш». Чоловік поїхав у Росію і таки знайшов цю ікону. І коли подарував образ світязькому храму, то зцілився. Почувши про цей випадок, люди моляться біля «Неупиваємої чаші», та невідомо, чи було подібне диво.
Щодня у церкві Петра і Павла перед чудотворними іконами служать водосвятний молебень. Богослужіння відвідують і прихожани-туристи. Адже храм побудований на березі Світязя, а Святий Миколай, чудотворна ікона якого тут зберігається, є покровителем подорожуючих і тих, хто перебуває на воді.
Олена ПАВЛЮК