«Ти можеш сказати нормально – «ізюм»?», або «Какая разница» в луцькому супермаркеті
Про у блозі інтернет-видання «Волинь24"» написав луцький дизайнер Дмитро Авраменко.
Лучанин розповідає, що пішов у супермаркет для того, аби купити продукти. Вирішив взяти й родзинки. Коли вже підійшов до каси, виявилося, що на родзинках не було штрих-коду чи ціни.
«Моя касирка» обертається до колеги і каже «касирці за спиною»: «Галя, ти не пам’ятаєш, який код на родзинки?», і показує їй запакований пакунок. Секунди дві «касирка за спиною» намагається зрозуміти, що таке родзинки. А потім з радістю виголошує: «А, «ізюм», 409»!
Подякувавши, «моя касирка» обертається до мене, зважує родзинки і каже загальну суму для оплати. За секунду «моя касирка» знову повертається до колеги, оскільки та її досить голосно кілька разів кликала, і почула від неї: «Світлана, ти можеш сказати нормально «ізюм», а не «родзинки», кажи, як ми!» На що «моя касирка» не знітилась і чемно, глянувши на мене і дітей, з посмішкою їй відповіла: «Галя, «ізюм» – це російською, а «родзинки» – це українською!» – йдеться у блозі.
Як розповідає Дмитро, на обличчі «касирки за спиною» в мить з’явились емоції роздратування, і вона не менш гучно вигукнула: «Какая разница!!!» А потім закрила касу і швидко пішла.
«Я ні в якому разі не проти російської чи будь-якої іншої мови, але коли люди говорять українською, а їх привселюдно у громадських місцях виправляють, при цьому називаючи українські слова чимось ненормальним, то стає якось не по собі.
Вочевидь, якщо б касирці було все одно або «какая разница», у неї не було б ніякої реакції. Тим більше негативної з повчально-педагогічним ефектом», – підсумовує лучанин.