Як родина з Волині організувала власний гарбузовий бізнес
Про це передає Кордон.
"Власне кажучи, мій чоловік Ігор, його батьки Іван Юрійович і Катерина Дмитрівна та я — оце і є наш невеличкий колектив — такий собі сімейний підряд. Думка вийти зі своїх городів на ширші простори визрівала давно, а наважилися на цей крок три роки тому, зареєструвавшись як юридична особа", - пригадує жінка.
Як вже мовилося вище, розпочали з гарбузів, позаяк їх насіння купують за доволі пристойною ціною, яка, щоправда, знизилася за останні кілька літ.
«Звісно ж, як і більшість новачків, у перший рік набили чимало гуль. Тоді не те що на нуль не вийшли — взагалі були у мінусі. Але, як мовиться, на помилках вчаться. Ігор поринув у спеціалізовану літературу, активно «лопатив» Інтернет, до найменших дрібниць вивчаючи агротехніку вирощування, і заодно — ринки збуту, я почала опановувати ази бухгалтерії», - поділилась Наталія Іванівна.
Нині фермерське господарство Чубів працює на 40 гектарах землі, які обробляє своїм трактором. Маючи хист до техніки, Ігор Іванович самотужки опанував роботу з агрегатом для збору гарбузового насіння, якого весь час удосконалює, змайстрував обладнання для просушки врожаю. Переважно структура посівних площ господарства складається з гарбузів і зернових — щоб була сівозміна.
«Ми навіть свого часу розторопшу вирощували. Це лікарська рослина, усі частини якої — листя, коріння і, особливо, насіння — мають лікувальні властивості. Зокрема, доведено її позитивний вплив при лікуванні хвороб печінки. Щоправда, у цьому році нам не пощастило з цією культурою — погано зійшла, тож довелося переорати», - розповіла жінка.
З огляду на актуальність, у розмові не можемо оминути теми запровадження земельного ринку.
"Якби точно знати, що від цього виграють саме українці, українські фермери, а не латифундисти, то я двома руками «за». Але де гарантії, що так буде, що нашу землю у підсумку не скуплять іноземці через підставні фірми. Гадаю, у цьому питанні не те що сім — сімдесят сім разів слід відміряти, а тоді різати. До того ж має бути законодавчо встановлена межа, щоб в одних руках зосереджувалося не більше ста гектарів.
Дуже сподіваюся, що на рівні держави таки дослухаються до аргументів фермерів і робитимуть усе для того, аби їхні господарства, та й загалом усі сільгоспвиробники мали можливості для розвитку", - зазначає жінка.