Розмовляла з Богом і бачила батька: історія українки, яка «воскресла» після смерті
Рідні викликали швидку до 83-річної бабусі, яка задихалася. Перша бригада медиків надала старенькій допомогу та порадила близьким готуватися до найгіршого. Мовляв, то вже передсмертна агонія. Друга бригада лікарів з допомогою апаратури констатувала смерть жінки. Рідні сповістили священника та домовилися про копання ями на цвинтарі. Однак за кілька годин покійниця… ожила, пише «Вісник».
Не було ні тиску, ні пульсу
Ксенії Прокопівні Дідух – 83. Вона живе у Стрижавці Вінницького району. Останнім часом бабуся почувалася поганенько, тому рідні за нею наглядали.
– У мами часто задишка бувала, – розповідає передісторію дива дочка Тетяна. – Все задихається і задихається. Ми прибігали, перевіряли, чи їй не гіршає. Як сильна задишка ставала, то сусіда кликали – він укол робив. І таблетку ковтнути давали. Тоді їй ставало краще. А це я прийшла – мама лежала, підняти її вже не можна було, щоб ліки дати. І ми відразу викликали швидку.
Було то якраз після Стрітення. Перша бригада медиків прибула на виклик до Ксенії Прокопівни о пів на восьму годину ранку. Дочка каже, що мамі тоді щось вкололи і сказали: «Готовтесь, бабушка вмирає». Мовляв, то «останній дух», година-друга – і дихання припиниться, в лікарню везти нема чого.
– Ну, ми і стали ждати, – пригадує Тетяна Іванівна. – Але мама все видихає і видихає. Значить жива. В час дня ми викликали вже другу швидку: «Робіть щось!» Медики зміряли ЕКГ – нуль, тиску нема, пульсу нема. Кажуть, мертва. «Як же ж мертва, як вона видихає?» – питаю. А вони: «То з легень повітря виходить. Ждіть»
Викликали поліцію, яка разом з медиками констатувала смерть, виписали довідку. І всі роз’їхалися. А дочка стала обдзвонювати рідних, щоб сповістити сумну новину.
Воскресили жінку в реанімації
Підготовка до похорону кипіла. На цвинтарі копачі могил вже пів ями вирили, батюшка погодився наступного дня відспівувати. Та баба Ксеня все «видихала». До вечора Тетяна Іванівна, не маючи через це спокою, передзвонила священнику й перенесла похорон на день, аби все зробити як треба. Ну, не стане ж вона матір обмивати, якщо та ще видає якісь звуки! На душі було дуже неспокійно.
– Я все зайду – а вона тихенько так: «Хе-е-е-е…» Не кінчається. Час, два, п’ять! – каже жінка. – Лоб гарячий, під пахвами тепло. Я не витримала і знову дзвоню на швидку. Кажу: «Везіть матір в лікарню, бо вона не вмирає».
Жінку таки забрали у Вінницю в районну лікарню. А там в реанімації воскресили пацієнтку! Тут діє сильний кардіологічний центр. Його фахівці спрацювали на відмінно – оперативно відновили і дихання, і серцебиття хворої. І говорити старенька стала.
Просила у Господа за покійного батька
Як виявилося, бабуся пам’ятала усе, що діялося навколо неї протягом дня. Бачила ту суєту, та сказати нічого не могла. А ще, зізнається, крім рідних, які плакали над нею, молилися і прощалися, бачила Царство Небесне і з Богом розмовляла.
– Вона стала нам розповідати про світло у потойбічному світі, про небесний хор, херувимів, – розповідає заступник головного лікаря з охорони материнства та дитинства Валерій Щербань. – І що Бога бачила, а в Нього просила за покійного батька, аби йому благодать послав на полях Сварожих.
– Я батька гукала і чула, він був там, – каже «воскресла» Ксенія Прокопівна. – А в Бога просила, щоб його душі легенько було, щоб він жив і царствував на тому світі. Але очі відкрила – наді мною стоять люди в білому. Думала – ангели, а то лікарі. Спасібо вам, дорогенькі! Бо жити ще хочу…
Батюшка був шокований, думав – жартують
У диво-пацієнтки нині і тиск, і серцебиття в нормі. Чому ж медики швидкої «приписали» їй кончину?
– Є смерть клінічна і смерть біологічна, – пояснює Валерій Михайлович. – Друга наступає пізніше. Хочу сказати, що колеги діяли за протоколом. Жінці ввели потрібні медикаменти, але апаратура не зафіксувала ознак життя. На жаль, вона не настільки досконала, як хотілося б. Тим більше, що людина, наш організм – велика таємниця, її ресурси невідомі медицині. А ця пацієнтка десь заслужила у вищих сил, що їй дарували друге народження.
У баби Ксені – атеросклероз та серцево-судинна недостатність. Та сердечко, кажуть медики, має «загартоване», бо все життя фізично трудилася. І відмітку «середня тривалість життя жінок» (76 років) вона успішно подолала, і у найтрепетнішу мить, коли смерть вже стояла зовсім поряд й на неї дихала, своє життя відстояла!
– Ви знаєте, певно, найбільше шокований був наш батюшка Роман, – сміється її дочка Тетяна. – Бо я вже йому раз дзвонила, щоб похорон перенести. А це приїхала, кажу, що все відміняється, мати ожила! Він довго не міг втямити – правду кажу чи жартую. Ось так: і сміх і гріх. Три села гудітиме про цей фокус! А справку про смерть ліквідірували. Хай живе нам мама!