Волинянка розповіла, як пережити розлучення
Про це вона написала на порталі "Mustpost.today".
Текст Ольги Максим'як подаємо без змін:
"Кожна з нас, виходячи заміж, навіть і думки не припускає, що колись настане той день, коли розпочнеться новий відлік життя. Відлік життя із штампом "розлучена". Але за цим словом, і означеннях у вироках суду, криються сотні людських доль, незліченні дні переосмислень та вагань, години сліз і докорів, думок, що колись у якийсь момент свого життя ти таки помилилася у своєму виборі.
Звичайно, розлучення — це завжди боляче. І навіть ті, хто вдало маскує цей біль, все рівно його відчувають. На цьому етапі найголовніше зібрати себе докупи і почати нове життя.
Що було б, якби не…
Що було б, якби я не розлучилася? Це питання мільйони і мільйони разів вчергове мимоволі виникають до самої себе. Ти можеш скільки завгодно крутити ці думки у своїй голові, але врешті зупинись і відверто зізнайся: чи готова ти була б і далі терпіти все те, що довелося пережити? Чи коли-небудь ти б наважилися розлучатися, якби на це дійсно не було вагомих причин? Чи хочеш ти жертвувати своїм життям, яке в тебе одне? Чи готова ти і далі терпіти емоційний дискомфорт? Чи хочеш ти, аби твоя дитина бачила таку модель стосунків? Чи варто марнувати своє життя на дисонанс та страх перед тим, хто мав би оберігати? Цей перелік питань можна продовжувати до безкінечності. Але, ти зробила вибір. І у 99,9 % цей вибір таки правильний.
Відпусти емоції
На початковому етапі після розлучення ти відчуваєш пустку. Світ набуває сірих кольорів. Якийсь час цей колір стає світлішим або тьмяніє. Сліз вже немає. А плакати хочеться. Якщо ти це все переживаєш, тоді плач. Хочеш поділитися з подругою наболілим — ділися. Допомагає храм — поспілкуйся зі священиком. Хочеш втекти подалі від людей — тікай. Роби все те, що дає тобі емоційну розраду. І перестань себе "їсти".
Спілкуйся
Слово лікує та зцілює. Не нехтуй цим. Не уникай тих, кому небайдужі твої проблеми і хто просто готовий вислухати. У тебе точно є друзі, які тебе підтримують. Є рідні, які зрозуміють. Дай собі можливість виговоритися. Це справді приносить певне полегшення. І тоді палітра буднів набуває яскравіших кольорів.
Розвивайся
Зайнятість рятує. По-перше, менше часу лишається на безглузді думки. По-друге, саме час подумати про те, чи все вірно ти робиш у своїй професійній діяльності, чи є в тебе певні цілі, аби досягнути мети або чи й взагалі є мета? Якщо у роботі ти рухалася інерційно, саме час навести лад і тут. Не маю на увазі звільнятися чи вдаватися відразу до радикальних змін. Але подумати про пріоритети для свого розвитку таки варто.
Люби
Життя — прекрасне. На жаль, у періоди депресії, труднощів ми про це забуваємо. Люби людей, люби цей світ. Дозволь собі реалізувати те, про що давно мріяла. Можливо, ти хотіла прочитати якусь книгу? Чи відвідати подругу, з якою не бачилися кілька місяців? Чи поїхати у подорож? Чи сходити до косметолога? Чи просто посидіти у парку і поспостерігати за перехожими? Дій. Не позбавляй себе маленьких приємностей. Цінуй свій час. Його не повернути. Бо навіть хвилина тому — це вже історія…"