Уродженка волинського села відзначила 105-річчя
Бабуся нині проживає у Любешові в доньки Надії і є найстаршою мешканкою Любешівщини, - пише Вісник.
Усе своє життя жінка провела у Погулянці. До останнього не хотіла покидати рідну оселю. Та через тяжкий перелом не могла самостійно пересуватися навіть хатою. Тож так опинилася у доньки, де й доживає віку.
Ще до глибокої старості й хазяйство тримала: корівку, кабанчика та птицю. Бо змалечку звикла Гликерія Іванівна до тяжкої праці. Народилася ж у багатодітній родині – була десятою у батьків.
Не полишила тяжкої праці і коли стала самостійною. Адже чоловік (а поєднала жінка долю з односельцем Яковом) повернувся з війни інвалідом. Тож господині довелося тягнути і жіночу, й чоловічу роботу.
Вечорами відводила душу за улюбленим заняттям – рукоділлям. Адже у Погулянці Гликерія Іванівна була знаною вишивальницею і ткалею.
Попри тяжке селянське життя, довгожителька ніколи не зверталася до лікарів та має ясний розум. Відколи в Україні почалася війна, усе в рідних допитується: а чи не припинився вогонь.
Бо ж не з чужих розповідей знає жінка, яке то жахіття. Молить Господа, аби оберігав нашу країну від війни та у мирі могли жити її п’ятеро дітей, дев’ятеро онуків, стільки ж правнуків та сім праправнуків.