В Росії нарешті поховають Леніна?
Пише Волинь пост.
В оргкомітеті заявили, що перебування тіла Леніна у мавзолеї «в самому серці країни, яка усвідомила історичні помилки минулого, входить у протиріччя із сучасним усвідомленням щодо фіксації "вічної пам’яті" та є порушенням російської православної традиції, а також ролі самого вождя».
Лідер «Комуністичної партії РФ» Геннадій Зюганов вже негативно відреагував на ідею конкурсу.
«Це брудна провокація людей, які не мають нічого спільного ні з історією країни, ні із серйозною архітектурою», — сказав він.
Також Зюганов закликав порушити кримінальну справу через проведення конкурсу.
У відповідь на подібні закиди президент Союзу архітекторів Росії Микола Шумаков заявив, що конкурс абсолютно неполітичний, а його організатори не закликають до перепоховання Леніна. Попри критику, відмовлятися від конкурсу вони не планують.
«Ми пропонуємо знайти рішення для подальшого використання найвеличнішого витвору радянської архітектури», — сказав він.
Шумаков зазначив, що рано чи пізно питання про перепоховання Леніна треба буде вирішувати, сам він допускає, що це станеться років через 50. Більш того, і сам Ленін заповідав поховати його на цвинтарі у Петербурзі поруч із матір’ю, нагадав архітектор.
Найкращим виходом Шумаков бачить перетворення Мавзолею на філіал Музею архітектури. Також він пояснив, що Мавзолей є пам’яткою ЮНЕСКО, тому його не можна серйозно змінювати.
Історія Мавзолею
Мавзолей Леніна почали будувати у 1929 році, а завершили у 1930-му, його створювали за проектом архітектора Олексія Щусєва. Після смерті Леніна Фелікс Дзержинський наполіг на бальзамуванні першого лідера СРСР та похованні його у мавзолеї.
Відтоді російські науковці підтримують тіло Леніна у належному стані. У період 1953-1961 років усипальниця отримала назву Мавзолей Леніна і Сталіна, бо останнього також поховали тут. Однак під час правління Микити Хрущова тіло Йосипа Сталіна перепоховали.
Мавзолей відкритий для відвідувачів, він збирає великі натовпи туристів. Ще в радянські часи з’явилась приказка: «черга, як у Мавзолей» (а в СРСР добре зналися на чергах).
У новітній історії випадки бальзамування лідерів замість поховання доволі рідкісні, відзначаються цим комуністичні режими.
У Китаї після смерті бальзамували засновника комуністичної партії країни Мао Цзедуна, у В’єтнамі — президента Хо Ші Міна, у Північній Кореї — правителів Кім Ір Сена та Кім Чен Іра. Усі вони досі лежать у своїх усипальницях.