Населення остова Пасхи зникло через зміни клімату
Дослідження опубліковане в журналі The Royal Society Publishing. Завдяки величесним статуям, які називаються моаі, а також зникненню місцевої цивілізації, острів Пасхи можна назвати одним з найзагадковіших куточків планети. Йому присвячено безліч дискусій, досліджень та гіпотез. Одна з них - гіпотеза екоциду, повідомляє, що аборигени Рапануі вичерпали природні ресурси острову, після чого почали війну один з одним і в наслідок чого - загинули. Прихильники іншої гіпотези вважають, що населення острову знищили європейці.
Дослідження 2016 року, опубліковане в журналі Antiquity, показують, що інструменти, знайдені на Рапануі, зовсім не схожі на зброю для вбивства - скоріше на пристрої для обробки землі або нанесення на тіло татуювань. Та й свідчень будь-яких тривалих воєн на острові не знаходять. Тому навряд чи населення перебило один одного.
Інші вчені в 2017 році опублікували дослідження в American Journal of Physical Anthropology, в якому стверджували, що населення Рапануі вимерло зовсім не від голоду. Щоб з'ясувати це, фахівці досліджували людські, рослинні і тваринні останки, знайдені на острові. Так вони прийшли до висновку, що приблизно половина протеїнів, які остров'яни вживали в їжу, припадала на морепродукти, тобто у них була досить багата морська дієта.
Крім цього, вчені виявили, що жителі Рапануі ще й удобрювали свої посіви, протидіючи таким чином процесам ерозії грунту. Тому, на думку дослідників, населення цілком могло обійтися без лісів, які, як відомо, раніше виростали на острові, а потім зникли.
Ще одне дослідження, опубліковане в 2020 році в Journal of Archaeological Science, показує, що соціальний колапс в життя рапануйців стався після приходу європейців і що, ймовірно, саме вони все-таки послужили причиною занепаду місцевої цивілізації. Такий висновок вчені зробили після того, як встановили, що аборигени продовжували будувати свої статуї підтримувати їх у хорошому стані вже після приходу на острів європейців, а не до того. Таким чином, виходить, суспільство Рапануі процвітало навіть після їх приходу, а не знаходилося в занепаді, як прийнято вважати.
Однак дані нового дослідження знову спростовують ці висновки. Група вчених з Чилі, Іспанії та Норвегії показала, що європейці все-таки можуть бути не причетні до знищення остров'ян, так само, як не при чому тут вирубка лісів самими рапануйці. На думку авторів роботи, жителів острова погубили зміни клімату. Спираючись на різні дослідження, вони вказують, що аборигени, мабуть, пережили три основних соціальних кризи.
Перший - в 1450-1550 роках (за часів малого льодовикового періоду), другий - в 1722-1774 роках (причини занепаду невідомі), а третій - в XIX столітті, в зв'язку з приходом європейців (через епідемічних захворювань і работоргівлі). Дослідники прийшли до висновку, що демографічний спад населення Рапануи був пов'язаний з довгостроковими наслідками змін клімату, в результаті чого у аборигенів вкрай виснажилися можливості для відтворення продуктів харчування. Проведені аналізи показали залежність між зв'язком природних ресурсів і «стрибками» місцевої демографії.