На Волині прибиральниця силою і з криком виштовхала дівчину зі школи
Про ситуацію пише сама дівчина Kateryna Bai у спільноті Я ♥ ЛЮБЕШІВ.
"Сьогодні стикнулася з неприємною ситуацією. Хочу поділитися, щоб не було повторень ні з ким іншим.
Сьогодні, 25.09.20р. провела до молодшої школи сестру-2класницю. Мала пішла до свого класу. Дзвінок вже продзвенів. Я хотіла щось запитати в когось із прибиральниць. Тому що вони зазвичай все знають, нікого не пускають до школи під час уроку, і т.д. У фойє нікого не було, то ж я , в масці пройшла через і зайшла в коридор.
Справа одразу мене помітила одна з прибиральниць, я привіталася, а вона заверещала: "Чого Ви зайшли сюди? Хто Вас пустив? Хто дозволив заходити? Вийдіть звідси!" Тримаючи в одній руці відро, другою почала мене штовхати в плече до виходу. " Я: "Чому Ви на мене кричите? Я просто хотіла запитати." "Я не кричу! Я так говорю! Будете питати за дверима! - далі верещала прибиральниця. - Я не хочу через Вас отримати штраф!" - благополучно випроводила мене за двері.
Мені вже не хотілося нічого питати.
Мій брат, який запопадливо залишився за дверима, хм, я раніше не здогадалася чому, сказав: "Ось тому я ненавиджу школу через цей карантин."
Отож, можливо, я була неправа, що зайшла, карантинний, масковий режим, і т.д. Ок. Однак, я людина зі сторони, поясніть, які у вас правила. І все. Я адекватний дорослий. Я розумію українську мову. Можу зачекати за дверима, спокійно. Просто я не собака, щоб на мене кричали і виганяли.
Я розумію, що всі втомлюються, нервові. Але одного не розумію : чого це все варто - невже через карантин, чи через будь що інше ми можемо забувати, що ми люди?
Я працюю в лікарні, ми теж дотримуємося правил карантину. Але коли приходять пацієнти, ми ми пояснюємо: будь ласка, зачекайте у відведеному місці, - спокійно і культурно.
Будьмо вихованими, терпеливими один до одного, будь ласка.
В мене все", - йдеться у дописі.