Вчені розробили новий тип пластику: він безпечний для навколишнього середовища
Пише 24 канал.
Bioeconomy International – ініціатива, яку запустило Федеральне Міністерство освіти і наукових досліджень (BMBF) спільно з Інститутом виробничих систем і технологій проєктування Товариства Фраунгофера (Fraunhofer IPK), кафедри технології біопроцесів Берлінського технічного університету та вченими з Малайзії, Колумбії і США.
Вченим вдалося знайти спосіб отримання полімерів без використання мінеральних, рапсового та пальмового масел, які дуже згубно впливають на екологію.
Як створювали матеріал?
PHB – пластичний полігідроксібутірат, який вчені створили з промислових відходів.
Ми перетворили біогенні речовини в складні поліефіри, які можна буде використовувати в технічних цілях, – розповів Крістоф Хайн, керівник відділу Технологій мікровиробництва Fraunhofer IPK.
Біокаталізаторами виступають генетично модифіковані мікроорганізми: вони синтезують, переробляють матеріал і відкладають його в клітинах для зберігання енергії.
Біополімер PHB вчені змішали з хімічними препаратами. Далі суміш пройшла етапи очищення і оптимізації. В результаті дослідники отримали матеріал, що трохи нагадує поліпропілен і задовольняє вимоги до пластмас інженерно-технічного призначення. Дослідники відзначають, що процес був доволі довготривалим, адже полімер довго затвердівав.
Чому це корисно?
Ключовий аргумент на користь розробки – це екологічність. Замість продуктів нафтопереробки у виробництві використовували "зелені" альтернативи. Так, продукти з нового пластика можна буде переробляти екологічно чистим способом. Матеріал не потрібно поміщати в промислові установки – він буде розкладатися за шість-дванадцять місяців.
Новий матеріал мають намір застосовувати у виробництві одноразових упаковок і предметів побуту. Розробники переконані, що PHB також підійде для виготовлення високоякісних пластикових компонентів для застосування в різних технічних сферах.
Очевидно, що така продукція повинна відповідати певним стандартам якості, – говорять дослідники.
Зараз головним завданням дослідників є оптимізація процесу рекристалізації РНВ. Це необхідно для того, щоб відповідати промисловим вимогам до часу обробки матеріалу.