Шукаю роботу: три помилки, через які відмовить роботодавець
Як ще ці помилки можуть зашкодити працевлаштуванню і яким чином їх виправити, розповідає кар'єрна консультантка й експертка ринку праці Тетяна Пашкіна для "Happy Monday".
Помилка №1. "Латкове" резюме
"Здебільшого ми складаємо резюме на початку трудового шляху, а потім оновлюємо його без особливих зусиль. Дописуємо місця роботи, додаткову освіту й навички, міняємо номер телефону, додаємо фото за необхідності. Але при цьому рідко глобально переглядаємо структуру написаного або його філософію", - каже Пашкіна.
Вона радить готувати окреме резюме для кожної вакансії.
"Заведіть документ, де буде вся інформація про вашу професійну діяльність, і регулярно його оновлюйте, а в резюме щоразу беріть з нього тільки те, що підійде під конкретну вакансію і створить про вас цілісне враження", - каже експертка.
Помилка №2. Відсутність супровідного листа
З її слів, коли кандидат пише такий лист, то не просто синхронізує своє резюме і бажану вакансію.
"Ви також продумуєте, чим і як будете корисні новому роботодавцю. Найочевидніший плюс — те, що супровідним листом ви вирізняєтеся з когорти кандидатів, які відгукуються на цю вакансію", - стверджує Пашкіна.
Помилка №3. Співбесіда без підготовки
"Знаю людей, які "здулися до фінішу" — у листуванні кандидат був бадьорий і веселий, а на інтерв'ю приходить його бліда тінь, яку брати на роботу зовсім не хочеться", - каже кар'єрна консультантка.
Вона перераховує випадки невдалих імпровізацій під час співбесід:
- Часто кандидат вибудовує в своїй голові стратегію розповіді про себе. Але те, що він готовий розповісти, іноді не збігається з тим, що про нього хоче дізнатися роботодавець. Людина губиться, починає плутатися, повторюватися або розгублено замовкає.
- Іноді злий жарт грає попередній досвід. Здається, що на минулих співбесідах ми виглядали гідно, навіть якщо не готувалися. В реальності все виявляється не так райдужно. Навіть дрібні недоліки можуть зіпсувати враження.
- Ще одна програшна стратегія, коли кандидат розповідає про себе так, що будь-який нарцис позаздрить, а питання про вакансію задає виключно в ключі "а що мені за це буде".
"Якось я обговорювала зарплату з кандидатом, який так азартно відстоював свої інтереси, що здавалося, ніби на меншу суму він просто не виживе. Коли я сказала, що поки не бачу для своєї компанії достатньо вигод, щоб платити таку зарплату — він образився. На роботу його, звичайно, не взяли, зате запам'ятався він надовго", - пригадує Пашкіна.
- На питання роботодавця: "А що ви знаєте про нашу компанію?" кандидати інколи прямодушно відповідають: "Нічого". Рекрутери в цьому випадку зазвичай вважають так: або кандидату було лінь шукати інформацію про майбутнього роботодавця, тому і на робочому місці від нього небагато чого доб'єшся; або йому все одно, в якій компанії просиджувати штани, а байдужі працівники теж не всім потрібні.
Експертка радить перед співбесідою освіжити самопрезентацію, переформатувати її під поточну посаду, ще раз переглянути інформацію про майбутнього роботодавця.
"Процес пошуку роботи — це не тільки перегляд вакансій і відправка нашвидкуруч оновленого резюме. Насправді це складний, багатоетапний і довгий процес, що вимагає відповідального і системного підходу. Розбитий на етапи і завдання, він не такий складний і цілком під силу тим, хто розуміє весь обсяг робіт і готовий до нього", - запевняє Тетяна Пашкіна.