Чому родини лікарів не отримують обіцяну державою допомогу
Його очі дивились на нас з білбордів на вулицях десятків українських міст в найважчі часи пандемії. Коли колеги масово звільнялися через високий рівень зараження смертельним вірусом, лікар Іван Венжинович щодня повертався у «червону зону».
«Чи було йому страшно? Так, було страшно. І мені було страшно. Ми вдвох ходили на роботу. Боялися, але ходили. Він казав: «В клітку з тигром іду»», - розповідає ТСН.Тижню вдова Івана Венжиновича Ірина, сама медик.
Всі пацієнти, яких Іван Венжинович лікував від коронавірусу, одужали. За незбагненним вироком долі хвороба стала фатальною для нього самого.
«Сто відсотків, від початку лікування і до виписки, в нього жодна людина не померла», - підкреслює пані Ірина.
«Дякую за життя», - було написано під портретом Івана Венжиновича, який бачили сотні тисяч українців на білбордах. Сьогодні це гасло звучить так, ніби система глузує над усіма медиками. Адже обіцяної допомоги родина загиблого лікаря так і не дочекалась.
Спеціальний кореспондент ТСН.Тижня Андрій Цаплієнко відвідав «червону зону» Почаївської районної лікарні. Палата, в якій помер Іван Венжинович, поруч з його кабінетом. Саме тут він витягував з того світу людей, яких душив вірус-убивця. На очах у медсестри – сльози.
«Він ніколи не відмовив нікому, будь-коли, вдень і вночі… От тому і шок», - каже вона.
Поруч була дружина-медсестра, яка теж перехворіла на COVID-19. «Він сидить біля вікна і каже: «Іра, це вже, мабуть, все». Я кажу: «Не смій». Я не могла і не хотіла вірити», - згадує вона.
Хвороба розвивалась настільки блискавично, що Іван Венжинович помер за чотири дні - ще до того, як в крові з’явились антитіла до коронавірусу.
«Ви розуміли, що це COVID-19?», - питаємо медсестру у лікарні.
«Ми прекрасно це розуміли, але що ж ми можемо? Маємо вірити ПЛР-тестам», - відповідає вона.
Всі симптоми хвороби, включно з пневмонією і тромбом, свідчили про те, що саме коронавірус забрав життя лікаря. Та позитивного тесту, який міг би офіційно підтвердити хворобу, не було. А немає тесту - немає виплат родині.
«Клінічно все протікало так, як має бути, але ми нічого не можемо довести, бо система так зроблена. Це несправедливо», - розповідає ТСН.Тижню директор Почаївської лікарні Богдан Кучер.
«Так завжди – нам поплескають, бо ми хороші, а от коли нам треба, то про нас забувають… Тут ми беззахисні, тут ми нічого не можемо довести. Документально немає, значить, немає», - додає медсестра цієї ж лікарні.
1 млн 576 тисяч гривень — стільки виплачують сім’ям загиблих від коронавірусу лікарів, - якщо ті захворіли на робочому місці. 210 тисяч гривень — якщо померлі медики заразились не на роботі.
Але жодну з цих виплат родина самовідданого лікаря не отримала. Пригнічена горем дружина просто не мала сил добиватися справедливості.
Їхній син, студент-медик, на знак протесту хотів було кинути навчання. Борис Венжинович розповідає ТСН.Тижню, що не бачив сенсу докладати стільки «здоров’я та зусиль заради країни, яка тебе не цінує».
«У нього був час такої зневіри: «Навіщо тут вчитися, в цій державі?», - додає вдова Івана Венжиновича, Ірина.
Кілька днів тому в Тернопільській області нарешті створили комісію, яка має розслідувати, чи насправді доктора Венжиновича вбив КОВІД. Проте до сьогодні - жодних висновків. Які б вони не були, син померлого лікаря, студент-медик, вирішив не зраджувати справу батька: «Якщо ти пішов на це поле бою, то маєш на ньому бути до кінця».
Андрій Цаплієнко, Сергій Щекочіхін