Що не так з вітаміном С
Пише НВ.
Вітамін С (аскорбінова кислота) — це ще один камінь спотикання і причина суперечок, так само, як і «шкідлива» кава, і яйця «з холестерином», і вода, яку просто так випити не можна, а потрібно чітко відміряти 30 мл на кілограм тіла.
Приблизно те саме з вітаміном С — або панацея, або «не допомагає».
У період пандемії навіть у моїй стрічці гуляли поради вживати мало не десятки грамів аскорбінки на день. В аптеках не лишилося вітаміну С, цинку і, здається, селену.
З іншого боку, навіть одна з офіційних установ охорони здоров’я декілька днів тому написала, що зв’язок між вітаміном С та імунітетом не доведений.
Як насправді?
Вітамін С в організмі людини не синтезується і майже не запасається, тому має поступати з продуктами харчування, і дуже бажано, щоб протягом всього дня, а не великими порціями.
У періоди стресу (інфекція, травма, лікування, опіки і тому подібне) потреба у вітаміні С може зростати в десятки разів.
Чи потрібний вітамін С для імунної системи?
Так, потрібний. Він стимулює активність клітин імунної системи — макрофагів, які «пожирають» вірус, як тільки він потрапляє в організм, захищає від окислення інші клітини імунної системи, та активує синтез антитіл, особливо імуноглобулінів А та М.
Про важливість вітаміну С для імунітету свідчить те, що у нейтрофілах вітаміну С в 150 разів більше, ніж у плазмі крові.
Але не лише для імунної системи необхідний цей вітамін: без нього погано синтезуються стероїдні гормони (гормони наднирників та статеві), він сприяє хорошому засвоєнню заліза, нейтралізує канцерогенні нітрозаміни (важливо для любителів магазинної ковбаси та сосисок), сповільнює розвиток атеросклерозу, сприяє транспортуванню вітамінів А і Е, регулює роботу нервової системи, покращує роботу печінки. І вкрай важливий для судин, оскільки без вітаміну С не синтезуватиметься колаген, який входить до складу всіх тканин тіла, і судин, зокрема, забезпечуючи їхню міцність та непроникність.
Вітамін С легко руйнується. Тому те, що його багато у зеленій петрушці, не означає, що ви одержите вітамін С з петрушки, яка добу або більше пролежала у супермаркеті. Чи з найпопулярнішого напою зими — настою шипшини. Бо якщо шипшину купувати суху, то часто можна купити таку, яку жіночки чи бабусі сушили в гарячій печі, а при високих температурах, як і під дією сонячного проміння, вітамін С руйнується миттєво.
Дефіцит (гіповітаміноз) вітаміну С розвивається поступово, через 1−3 місяці, а глибокий дефіцит (авітаміноз) — то вже цинга, і, на щастя, його майже немає, хіба що у людини є серйозні захворювання слизової оболонки шлунку та кишечника.
Але. Велетенська доза вітаміну С, у кращому випадку, зробить вітамінізованою вашу сечу, в гіршому — може спровокувати порушення роботи нирок, стимулювати утворення «піску» та «каменів». Бо за один прийом засвоїтися може максимум 500 мг вітаміну С, тому його потрібно «розтягувати» на весь день і отримувати із різних джерел, в яких є ще інші цінні біологічно активні молекули.
Більше того, вітамін С ось так от з білих чи оранжевих пігулок просто не засвоїться, бо він «працює» лише у парі з біофлавоноїдами, кольоровими пігментами, які супроводжують вітамін С у природному світі.
Де можна знайти вітамін С: настій сухої шипшини, перець солодкий, смородина, обліпиха, зелень петрушки, кріп, капуста всіх сортів, горобина червона, хрін, щавель, зелена цибуля, цитрусові, малина, агрус, вишня і так далі.
Але якщо раціон не такий різноманітний, в період ризику застуд можна приймати і додатково, але знову-таки, повторю, в комплексі з біофлавоноїдами.