Новини

Аварія на ЧАЕС: які наслідки досі відчувають волиняни

26 квітня минає 35 років від дня вибуху четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції. Нині 167 населених пунктів області належать до зони гарантованого добровільного відселення через радіоактивне забруднення, а в молоці та грибах фіксують перевищений вміст цезію.

Про райони області, які в 1986 році найбільше постраждали від вибуху на ЧАЕС, та наслідки аварії, які волиняни відчувають і сьогодні, розповіла заступниця начальника управління екології облдержадміністрації Людмила Тимощук, – інформує Суспільне.

Колись чиста земля
До 1986 року регіон Волинського Полісся відрізнявся найнижчим рівнем антропогенного навантаження і вважався одним із найчистіших в екологічному аспекті, – каже екологиня. Аварія на ЧАЕС на довгі роки вплинула на ґрунти та рослинність.

Після вибуху реактора підвищеного радіоактивного забруднення зазнали території колишніх Камінь-Каширського, Маневицького, Любешівського районів.

"На сьогодні до третьої зони гарантованого добровільного відселення належить 167 населених пунктів області. Вони розташовані на території Камінь-Каширської, Маневицької, Любешівської, Прилісненського, Колківського та Сошичненької тергромад", – розповіла Людмила Тимощук.

Населення цієї території – понад 153 тисячі.

Радіоекологи і цезій-137 в їжі
Нині в області є дев'ять радіоекологів, їхню роботу з 2014 року координує управління екології області. Усі вони пройшли навчання у держагентстві України з управління зони відчуження. Радіоекологи відбирають різні зразки лісогосподарської, сільськогосподарської продукції, що виробляється та вирощується у господарствах приватного сектору.

Роботи у радіологів багато, – каже Людмила Тимощук. За 2020 рік зі 167 населених пунктів було досліджено 21 268 проб лісогосподарської та сільськогосподарської продукції. Перевищення вмісту цезій-137 було виявлено у 57 пробах. Найбільше у сухих грибах та коров'ячому молоці.

"Для сухих грибів була проба взяти у селі Гута Боровненська. Максимальний рівень становив 8 400 бекерелей на кілограм – при максимально допустимому 2500. Тобто, перевищення досить суттєве", – розповідає екологиня.

Протягом першого кварталу цього року радіоекологи вже дослідили 3 373 проби. Перевищення знову виявили у двох пробах сухих грибів.

Заходи боротьби із забрудненнями не фінансують
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про захист від впливу іонізуючого випромінювання", кожна людина, яка проживає на радіоактивно забруднених територіях, має право на захист від впливу випромінювання та компенсацію і відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю.

Нині в Україні діє програма "Радіоактивний захист населення", в межах якої держава фінансує роботу радіоекологів в забруднених районах. До 2008 року в Україні проводилися контрзаходи по зменшенню вмісту радіонуклідів в ґрунтах.

"Робилося залуження, вапнування ґрунтів. Це давало свій певний результат щодо зменшення рівня забруднення. З 2008 року ці роботи не фінансуються", – каже заступниця начальника управління екології Волинської ОДА.

Зі слів Людмили Тимощук, загальнодержавної програми для зниження забруднення території від радіонуклідів поки немає.