Караоке, бібліотека і теніс: як живуть у луцькому будинку престарілих

У Луцькому геріатричному пансіонаті мешкає 160 людей. Тут є відповідні побутові умови, кваліфікований персонал, який надає соціально-медичні послуги і харчування.

Мешканці пансіонату розповідають, що вони задоволені умовами проживання, - повідомляє Волинське телебачення.

"Так склалося в моєму житті, що в мене нікого немає: ні жінки, ні дітей. Я знайшов тут захист. Тут мене прийняли. І мені дуже добре. Оділи, обули, підстригають кожен місяць, покупали, попрали. Що ще треба?", - , – розповідає Олексій Артамонов.

Мешканець геріатричного центру Олексій Артамонов – інвалід ІІ групи. Чоловік дає ще собі раду, відвідує різноманітні заходи в місті, час від часу приносить газети своїм друзям, які за станом здоров’я не виходять за межі пансіонату. Розповідають:

"У нас тут і карооке, і бібліотека, і шахмати, і в теніс граємо, співаємо, вистави ставимо. Це ж добре! Я щаслива, що потрапила сюди! Я вишиваю, в’яжу", - каже мешканець пансіонату.

Нині персонал закладу дає практичні поради, як доглядати за прикутими до ліжка та ділиться власним досвідом спілкування з літніми людьми. Розповідає директор пансіонату Алла Гнатюк:

"Створити умови, подібні до домашніх. Розпитати не тільки про побутові умови, а як вони спали, з ким спілкувалися, який сьогодні настрій. І тоді побутові умови автоматично поєднуються. І харчування, і проживання, і гігієнічні умови, а саме головне — спілкування. Щоб ми жили їхнім життям, а вони – нашим", - каже Алла Гнатюк.

"Допомогли людині адаптуватися. І відчути, що вона живе. Не існує, не доживає, а саме живе", – каже психолог закладу Лариса Кусик.

Прийшли послухати поради та повчитися представники ветеранських організацій міста, волонтери, які мають родичів чи знайомих з подібними проблемами. Серед них – Марія Мацюк:

"Медсестричка нам розказує, як після інсульту людина захворіє, які тут допомоги давати. Упродовж якого часу ота хвороба може тривати. Що лікувати, як говорити, на що звертати увагу", - розповідає вона.

Соціальний працівник Валентина Лебедь каже, що у догляді за лежачими є особливі вимоги:

"По перше, людина повинна постійно мати свіжу постіль, протирати хворого слід певними засобами, змащувати ті місця, де можуть утворитися пролежні", - каже жінка.

Громадська організація, якій допомагає пані Валентина, об’єднує 54 пенсіонери. З них 24 – це маломобільні та немобільні, які вдячні будь-якій допомозі та підтримці.