Нащо Порошенко ріже гуску?

Хто мене знає, той підтвердить: я нечасто дозволяю собі робити безапеляційні заяви. Але не в цьому випадку. Бо це – паскудство і «бєзпрєдел». Це біда масштабу цілої країни.

Так, я про ці злощасні 704 гривні, які з Нового року змушені будуть платити навіть «сплячі» підприємці. І про цих 11 тисяч волинян, які сьогодні прийшли до Луцького ЦНАПу з метою позбутися ярма, яке так наполегливо хоче вдягнути на них наша влада.

Попри те, що я не голосував за Порошенка, до сьогодні я утримувався від критики. Об’єктивно я розумів, що вона «литиме воду на млин» проросійських сил, зацікавлених в розхитуванні ситуації з середини країни. Суб’єктивно я намагався переконати себе, а то й інших, що ця влада «приречена на реформи», що країна дійшла до межі і Петро Олексійович і його команда, якими б цинічними вони не були, не можуть цього не розуміти.

Так я намагався думати. Тепер ці думки дійшли до остаточного краху. Тепер я не вірю в «порошенківський» період історії України.

Я сподівався, що Порошенко як людина бізнесу, як ніхто зрозуміє потреби і запити малого і середнього підприємництва в Україні.

Але, схоже, все йде до того, що в країні лишиться тільки один підприємець: сам «Гарант».

Я сподівався, що президентський підпис, який може не лише «пускати в хід», а й ветувати закони, все ще є в нашій країні таким собі запобіжником від законодавчого парламентського безглуздя.

Але, схоже, Порошенко надто вжився в роль типового українського чиновника, для якого є «ми» (обрані) і вони» всі решта українців, яких можна «доїти») .

Я сподівався, що в Україні ростиме середній клас. Та опора стабільності і процвітання суспільства, якою є мале і середнє підприємництво у розвинутих країнах.

Але, схоже, поки що на це сподіватися рано. Бо не стають успішними підприємцями ті, кому кажуть: «Плати! Не заробляєш? А нам все одно! Плати!»

Я сподівався, що у наших владців таки визріє і народиться правильне розуміння того, як працювати з бізнесом. Що спочатку треба створити йому умови для роботи, і лише потім вимагати податків для казни і соціальних гарантій для працівників.

Але схоже, що Порошенко і компанія не читали притчі дідуся-Езопа про гуску, яка несе золоті яйця. І таки беруться цю гуску різати.

Я сподівався, що третього Майдану не буде. Але, схоже, і цьому моєму сподіванню приходить кінець...