Навіщо Волині такий логотип?

Пані проректорко,не Анна на ворожому язику,а українською _ГАННА!!!

Пані проректорка замість коментарів і постів краще б взялась за свої посадові обов'язки. "Слабое звено" адміністрації університету.....

Я підтримаю цю розумну, з оригінальними і свіжими думками жінку, яка усе помічає. Волинь ніколи не була козацьким краєм. Ніколи! І тому шабля в логотипі – як корові сідло. Років з п'ятнадцять тому, коли я ще не назавжди виключив у своїй кімнаті телевізор і не накрив його чорним крепом, як накривають столи в казино, яке програло усі гроші, коли телекомпанія «Аверс» володіла телеефіром, як Стара Англія - островами в усьому світі, один цікавий вчений-історик (прізвище з часом стерлось у пам’яті), з ВНУ ім. Лесі Українки (ще тоді він не був СНУ ім. Палиці), пів-зими виступав з цікавою і аргументованою передачею про те, що Волинь – не край козацький. Тут ніколи не було козаків і жоден історик, жоден працівник музеїв цьому не перечив, що цілком зрозуміло. Не рахуючи лише історика з Волинського музею села, який на околиці села Брище знайшов загублену кимось глиняну люльку, а конем – підкову і довго переконував читачів в електронних виданнях, що Волинь – ніби то край козацький. При цьому ще можна було при нагоді доводити, що Волинь – батьківщина крокодилів і слонів. А ще на початку нашої незалежності (це теж про слонів), один історик перед натовпами лучан на усіх площах і вулицях розповідав про якихось «укрів», які населяли нашу неньку сім тисяч років тому, «з чого нє єсь, пошла наша Україна». І Волинь – зокрема. За 25 років ми якось трохи заспокоїлись про свою велич, про «шляхетне» походження і частково перестали виколупувати з носа історичні казки.
Щодо бурштину в гербі. Абсурд. Ми ще його не добували, а лише крали. Знищена природа, сухий ліс, «пейзажі» нагадують пейзажі Місяця. Коли розпочнемо добувати, то при нинішніх директорах кримінальних і напівкримінальних «добувних» підприємств і босів, які скупили за власне бабло усі ліцензії (купили, по суті, надра), цей камінь стане причиною політичного і економічного розбрату, чварів, кривдою бідних поліщуків. Буде кров, жертви, соціальні вибухи і все інше, що супроводжує такі, не вельми приємні події. Джек Лондон буде нервово курити в стороні.
Щодо «унікальності», то це слово вживається пишучими людьми лише в контексті, де мова йде про «надзвичайний в якомусь відношенні, рідкісний, винятковий, неповторний, неперевершений, небачений, нечуваний…». Так стверджує й авторка. Так принаймні, кажуть всі українські тлумачні словники, які стоять в мене на полицях і якими я користуюсь в журналістській практиці. Тому «унікальність» в нашому випадку - горбатий до стіни. Про чисто польський герб я вже й не веду мови: «за родіну обідно», - як казав герой фільму «Біле сонце пустелі».

ну й штормить тебе, Петре. про козаків не Середюка треба слухати, а Гуртового. Його книжка "Волинь-край козацький" просто завалена реальними історичними фактами. Не знати про цю книгу - сором для будь-якого освіченого волинянина, не кажучи вже про журналіста (?) Чечелюка.
А по суті допису Анни - цілком підтримую. Лого не унікальне і майже не волинське. На конкурсі були набагато кращі