За яких вождів молитеся?!

НЕ ЛЮБЛЮ Я ЦИХ ТЕМ... АЛЕ Є МОМЕНТ, КОЛИ МОВЧАТИ НЕМА БІЛЬШЕ СИЛ...

Ми часто задаємось запитанням: ЧОМУ ТАК ЖИВЕМО? Як на мене, то певно заслуговуємо так жити. А точніше, варті жити ще гірше, але Господь милостивий…

Розпочинаємо свій репортаж святкування Днів ПАМ’ЯТІ та ПЕРЕМОГИ з цікавинки.

«В бою не здайотся наш верый Варяг…»

Російська Церква в древньому Жидичині, на жаль, впевнено промиває мізки простих вірян. Люди і надалі свято вірять, що ходять в «українську православну…»

По великому рахунку, для мене особисто ніколи не було принциповим «куди ти ходиш»… Завжди цінив і ціню в людях їхню порядність, чесність, відвертість…

Але у час, коли кращих синів і дочок України почали вбивати російські кулі, присутність російського сліду в країні, яку люблю; в селі де живу; в релігійному житті; мене почала насторожувати.

Мене зачіпає за живе, коли після поїздки у Волноваху і оглядин місця де по дурості полягло чимало волинян, тут, у нас в селі, адепти руського миру на панахиді в Липлянах, замість проповіді про воскресіння Христа, почали волати, що: «Росія нам не ворог і щоб ми мали б без тої Росії…».

Мене насторожує, що ті ж адепти на кожній панахиді 9 травня у своїх поминальних ектеніях молилися за якихось там вождів….

Це за яких таких вождів часів Другої світової війни, ви представники «української православної…» молитеся?

Може за великого вождя який геноцидом знищив мільйони українців?

Може за покидька Жукова ви молитесь, який хотів Дніпро перейти не понтонною переправою а трупами «хохлів»?

За яких вождів ви молитесь сучасні яничари зі своїми прихильниками?

Вам до цих пір ця війна «не понятна…» А тут і розуміти нема чого. Війна Росії з моїм народом триває через от таких молільників за «совєтських» вождів.

Але хочу повідомити вас, «добродії» – це суто ВАШІ вожді. Мій, український побожний нарід достойний і слава Богу має своїх князів і гетьманів. І ми православні українці будемо молитися саме за тих, хто розбудовував і захищав наші землі, і від орди, і від фашистів, і від сучасних російських окупантів.

На замітку нашому доблесному СБУ!!!!!!!

Замість П.С.

Дуже хотілося б, аби безпеку країни ми захищали більш ретельніше. Як на мене дивним є факт, коли перед тим як відкрити меморіальну дошку загиблому хлопчині у Україно-Російській війні, вчителі однієї з місцевих шкіл (хотілося б сказати ІНТЕЛІГЕНЦІЯ…) мали таку собі дискусію: «Та який він там герой! Для чого ті дошки вішати… Ще не відомо, як та війна закінчиться… потім ті дошки прийдеться знімати»

То все ж: ЧОМУ МИ ТАК ЖИВЕМО?