Поліщук, його «команда» і …Недопад

Що зараз відбувається в Луцьку?

Я не про політику – цього якраз забагато. Я про роботу мерії. Куди три місяці тому прийшла працювати нова команда керівників. Прийшла «з-під палиці». А як працює?

Як на мене – якось мляво. Адже кожна нова команда, яка приступає до роботи, повинна не просто по-чорному працювати, але й активно демонструвати роботу – аби громада була спокійною, що кабінети мерії зайняли не ледарі і не профани.

У той же час в Луцьку – зовсім інша картинка. Багато політики. Багато звільнень-призначень. Вагон обіцянок і два вагони піару.

Активно стежу за кожним з представників так званої «нової влади» у Луцьку. Чим запам’ятався кожен із них? Викладу своє бачення…

Ігор Поліщук. Скандал на скандалі. Публічна демонстрація неприязні до депутатів з опозиції. Багато обіцянок: навести порядок в парку, розчистити Стир, провести найкращу «Ніч у Луцькому замку»… Якщо подивитись на персональну сторінку Ігоря Поліщука у Фейсбуці, так взагалі складається враження, що він швидше працює спеціалістом маркетингового відділу інтернет-видання «Волинські новини»: стрічка Поліщука так і рясніє поширеннями їх публікацій.

Костянтин Петрочук. Здавалося, чоловікові перепала найлегша ділянка роботи – екологія, спорт. А тут халепа: екологія – значить сморід. Довелося ходити на всі мітинги, спілкуватися з мешканцями, «воювати» на відстійниках Гнідавського цукрового заводу, навіть шукати «диверсантів». При цьому Петрочук говорив відверто: проблема смороду – комплексна, треба шукати нові джерела. Але під час останнього мітингу, який мешканці Вересневого влаштували під стінами міськради, Петрочук емоційно заявив: відстійники – не на території Луцька, проблема – не його, йдіть пікетувати Гунчика… Здувся. Вистачило ненадовго. А смердить – як і смерділо.

Григорій Пустовіт. Напрошується одне слово – «замполіт». Максимум розмов, мінімум справ. Гучні заяви (наприклад, звільнити вчительку, яка переводила дітей через дорогу не на «зебрі»), не підтверджені діями (вчительці винесли лише догану). Компетенція Пустовіта – освіта, медицина, культура. Але по факту профільному заму не поспішають довірити роботу. Добудову 27 школи курує сам Поліщук. «Ніч у Луцькому замку», головою оргкомітету якої є Пустовіт, насправді організовує «наймана фірма» (якщо вірити заяві Палиці на прес-конференції). Григорій Олександрович і далі чітко, по-воєнному «створює видимість»…

Олександр Рачков. Людина-загадка. Людина-невидимка. Чим займається – взагалі не зрозуміло. Мав би курувати транспорт, але на зустрічі із працівниками тролейбусного «депо» їздить то Петрочук, то Недопад.

Григорій Недопад. Опікується сферою ЖКГ, будівництвом, муніципальною поліцією. З усіх замів – єдиний, хто не лізе в політику (хоча якраз офіційно є в команді УКРОПа). Не валить усе на «попередників», не скандалить і не звільняє направо-наліво начальників профільних управлінь. Попри те, що його ділянка роботи – найскладніша, тут спокійно і конструктивно відбувається робота. А сам Недопад не лишається осторонь інших «непрофільних» проблем, чим вже встиг сформувати образ «сірого кардинала» нової команди.