Луцьк у полоні грального бізнесу

Луцьк заполонили заклади грального бізнесу. Вони останнім часом з’являються у нашому місті як гриби після дощу. І їх кількість стрімко зростає.

Майже на кожній вулиці відкриваються інтернет-клуби, казино, спортлото, лотереї. Вони, як правило, працюють цілодобово і рідко бувають пустими. З такими темпами розвитку індустрії ігрових розваг Луцьк скоро може перетворитися в український Лас-Вегас. От тільки чи потрібно це для його мешканців?

Сьогодні у Луцьку відчутні серйозні проблеми з інвестиціями. Кількість та якість робочих місць не відповідає потребам громади. Нові підприємства фактично не створюються. Луцьк впав у рейтингу інвестиційної привабливості. Політична нестабільність і підступна боротьба за владу ще більше відлякує людей, які могли б посприяти розвитку економічного потенціалу міста. Але в цій непевній атмосфері всілякі сумнівні ділки почуваються як риби у мутній воді. На фоні економічної стагнації вони окупували Луцьк ігровими закладами і видурюють гроші у простодушних, наївних та несформованих осіб.

Організатори грального бізнесу чудово розуміються на людській психології. Вони знають, що в часи економічної кризи, відсутності високооплачуваної роботи та суспільних потрясінь кількість людей, яких можна спіймати на гачок ігрової рулетки, суттєво зростає.

Окремі нестабільні особистості спокушаються на примарну можливість отримати гроші просто так, нічого не роблячи. Поступово вони стають залежними від гри. Так батьки втрачають своїх дітей, а дружини чоловіків. Ігрові наркомани не можуть встояти перед спокусою зайти в інтернет-клуб, які тепер є чи не на кожному кроці у Луцьку. Люди залазять у борги. Руйнуються сім’ї. Дехто потрапляє у сіті кримінального світу.

А організатори та покровителі, які стоять у тіні, рахують прибутки і потішаються над наївністю людей. Прибутковий бізнес руйнує долі ігроманів, які потрапляють у чорну діру безвиході та власної психологічної слабкості.

Офіційно в Україні діє заборона на гральний бізнес. Насправді, її ніхто не виконує, як і багато інших законів. Напевно тому, що це комусь вигідно. І органи, які мали б боротися з гральним бізнесом, добре наживаються на цій боротьбі. А ще у цієї індустрії є серйозні покровителі зверху.

У квітні цього року соціологічна група «Рейтинг» провела опитування, яке довело налаштованість абсолютної більшості українців проти грального бізнесу. Заборону азартних ігор підтримують 73% опитаних. В той же час лише 17% українців вважають, що ця заборона виявилась успішною. Люди не вірять у здатність влади вирішити дану проблему. Хоча особливих надзусиль тут не потрібно. Потрібне лише бажання влади, а його якраз-то і немає.

Я хотів би, щоб Луцьк розвивався як сучасне європейське місто, був центром економіки, науки та технологій. Натомість бачу як він перетворюється у суцільний ігровий центр та втрачає своє обличчя.

Місто має гордитися потужними підприємствами, індустріальними парками, комфортним середовищем проживання, а не перетворюватися у відстале провінційне містечко, де розвивається хіба що мережа гральних закладів, які витягують останні гроші з українців.

Володимир Пшибельський, член Громадської ради при Луцькому міському голові