«Батьківщина» взяла в заручники цілу країну

Дії представників партії «Батьківщина» в парламенті спрямовані на саботаж реформ, на які сьогодні очікують громадяни.

Вже другий тиждень парламентарі розглядають поправки до законопроекту 6232, який стосується змін до процесуального законодавства. Це важливий законопроект, яким по суті запускається судова реформа і організовується робота судів.

Але тактика, яку сьогодні обрала «Батьківщина» вказує на небажання переходити до інших важливих реформ. Ініціатором більше 4000 поправок (або 80%) виступає фракції «Батьківщина». Причому більшість поправок за своєю суттю або дублюють вже існуючу редакцію, або вносять несуттєві зміни, які не впливають на суть законопроекту, а лише міняють слова в тексті місцями.

Навіщо це робиться?

Відповідно до Регламенту Верховної Ради депутати не можуть перервати розгляд законопроекту та приступити до розгляду іншого. Тобто не розглянувши більше 5000 змін до законопроекту парламент не зможе приступити до розгляду пенсійної реформи, яку чекають мільйони українських пенсіонерів. Це означає, що з 1 жовтня не буде запланованого підвищення пенсій. Воно можливе лише після прийняття відповідного законопроекту.

Ми сьогодні стали свідками того, як фракція «Батьківщина», використовуючи регламентну процедуру, фактично паралізувала розгляд важливих для країни законопроектів. Не розглядаючи інші важливі реформи, «Батьківщина» очевидно не може дозволити, щоб люди в Україні почали жити краще. Особливо пенсіонери, яких партія вважає своїм електоратом. Розрахунок в «Батьківщини» дуже цинічний – чим гірше будуть жити люди, тим більше голосів вона зможе отримати на виборах. Але ж це «політичний тероризм». Тобто Тимошенко і Ко сьогодні фактично взяли країну в заручники. І завтра вони підуть до людей і будуть кричати: «Влада не проводить реформ. Влада антинародна і лише ми за народ. І їм буде не соромно за цю брехню.

Якби «Батьківщина» дійсно вболівала за реформи, усі поправки до законопроекту 6232 можна було внести і аргументувати їх необхідність на засіданні Комітету з питань правової політики та правосуддя, і не витрачати час на їх розгляд в сесійній залі. І ми могли б працювати відповідно до порядку денного, та перейти до розгляду інших законопроектів.