Чому громади бояться об’єднуватися з Луцьком

Розвиток Луцька неможливий без розширення територіальних меж обласного центру. Нинішня площа міста явно недостатня для того, щоб впевнено дивитися у майбутнє, залучати інвестиції і зростати економічно. Потужний обласний центр – це і розвиток довколишніх сіл та районів, їх інфраструктури. Великий ринок для збуту аграрної продукції, більше робочих місць та можливостей самореалізації. Але наразі мешканці довколишніх сіл не поспішають об’єднуватися з Луцьком. Навпаки, люди часто з недовірою та побоюванням дивляться на місто.

Чому так відбувається? Звичайно, не можна відкидати політичної кон’юнктури. Запекла боротьба за владу вносить свої корективи в процеси створення Луцької ОТГ та об’єднання з навколишніми селами. Але більшість селян далекі від особливостей політичних баталій у Луцькій міській раді. Їх не дуже цікавить, хто сьогодні виконує обов’язки міського голови чи хто є провладною більшістю. А от сам факт безвладдя у місті непокоїть значно більше.

Коли мешканці Прилуцького, Підгаєць, Гіркої Полонки, Липин, Забороля, Княгининка та інших сіл бачать, що твориться у місті, у них природньо виникає настороженість та недовіра. Те, що відбувається у Луцьку після смерті Миколи Романюка явно не сприяє налагодженню довіри до міської влади. Постійні чвари, маніпуляції, юридичні хитромудрі комбінації викликають відразу у багатьох людей. Навіть самі лучани не знають, хто тепер керує містом. Хто відповідає за все, що в ньому відбувається.

Радники виконуючого обов’язки міського голови і його заступники в нас можуть мати більше впливу, ніж той, кому вони радять. Легітимність нинішньої провладної більшості у міській раді і процесу її формування під великим питанням. Значна частина лучан не може розібратися, хто представляє легітимну владу, а хто є самозванцями. То що вже казати про мешканців сіл, які розглядають можливість об’єднання з містом. До кого підходити сільським головам, щоб обговорити складний процес приєднання до Луцька? До виконуючого обов’язки міського голови, до його радника чи до заступника? А що як завтра вони раптово стануть нелегітимні? А таке буває. Як кажуть, сьогодні ви особа офіційна, а завтра неофіційна. А може бути і навпаки.

Але не тільки це лякає мешканців громад під Луцьком. Останнім часом майже на кожній сесії міської ради розглядаються скандальні земельні питання. І не просто розглядаються, а й лобіюються та підтримуються. В результаті окремі спритні ділки отримують безкоштовно півгектара землі для будівництва багатоквартирних будинків. Інші приватизовують розвалені теплиці. Але не для того, щоб відродити виробництво овочів, а з метою збудувати багатоповерхівки. А дехто планує, взявши в оренду громадську вбиральню, збудувати там ще й торговий центр. А ще ж з’явилася чудова можливість вносити позачергові питання на розгляд сесії без їх попереднього обговорення, яка отримала особливе благословення від провладної більшості. У Луцьку розпочалася справжня епоха дерибану.

Селяни в шоці: а що як після об’єднання з Луцьком на землі в їх громадах чекає така сама доля? Що як цікаві ділянки за безцінь перейдуть до рук депутатів та їх численних помічників і родичів? Ще вчора частина лісу була у власності громади, а сьогодні там вже стоїть великий паркан і проводяться будівельні роботи. Поки у Луцьку триватиме період хаосу та дерибану, годі сподіватися на перспективи його розвитку.