Це п…..ц, пане Аваков!

Стою на “червоному”. Перед машиною – пішохідний перехід поряд з луцькою школою № 13 на Чернишевського. Раптом позаду – нав’язливе “бібікання”. Обертаюся – старенький Фольксаген, за кермом – жінка середнього віку. Бачу, спішить. Нервує. І тут – я й не зоглядівся – дає “по газах”, в лічені секунди об’їжджає моє авто, буквально ПРОЛІТАЄ перехід – і зникає в хмарі куряви.

Точно розумію: був би у цей момент на переході якийсь школяр – точно б опинився під колесами нетерплячої водійки. Жах.

Я наздогнав порушницю. Сфотографував номер автомобіля. Я впевнений: настільки зухвала, безвідповідальна, а попросту ідіотська поведінка мусить бути покарана!

...Але це була передісторія.

* * *

Найцікавіше почалося потім. Телефоную на 102. Впевнений: почую голос оператора. Той запитає, що у мене сталося. З готовністю вислухає. Компетентно пояснить, як на моє звернення реагуватимуть правоохоронці.

А натомість чую бадьорий штучний голос автовідповідача:

“Ви зателефонували до поліції Волинської області! Очікуйте з’єднання з оператором! Нажаль всі оператори зайняті!...”. Голос - приємно-байдужий, музика - релаксійно-розслабляюча...

Визнаю, “псіханув”, розсердився – кинув трубку. Всього на лінії побув 39 секунд.

АЛЕ!!!

Якби на моєму місці була людина, яке потребує реальної НЕГАЙНОЇ допомоги???

Якби у неї було всього 5-10 секунд, аби повідомити поліції про біду?

Якби в біду потрапило одночасно сто людей? Двісті?

Що тоді?

* * *

Скажете, треба з розумінням поставитися? Увійти в становище?

НІ!!!

Це ваші, панове реформатори, ваші, пане міністр МВС Арсен Аваков, проблеми. Я не пам’ятаю, аби у мене – платника податків, який утримує поліцію, питали, скільки грошей я можу дати на її утримання. Ні, берете, скільки вважаєте за потрібне.

Тож будьте добрі, мусите мати таку кількість операторів, техніки, телефонів, стільців, столів (чи ще що там необхідно для роботи), яка забезпечить стопроцентний блискавичний прийом повідомлення і не менш блискавичну і ефективну реакцію!!!

Невже, ви вважаєте українців настільки дурними, що надієтеся їх переконати втому, що це неможливо зробити?

Ой дарма ви так вважаєте...