Хто за водія видихає в стаканчик?

Написати про це змусили пасажири багатостраждального рейсу «Вітоніж – Луцьк», які щоразу спостерігають одну й ту ж картину.

Чому багатостраждального? Та тому що у 2016 році на цьому маршруті один за одним трапилися два нещастя. Спочатку 31 травня на маршруті між селами Кроватка і Доросині Рожищенського району автобус загорівся і вигорів ущент. На щастя, ніхто з пасажирів не постраждав. Поки тривала перевірка, тому ж водієві дали іншу машину («Людей возити треба!»). І він у Доросинях в’їхав у череду корів (в автобусі нібито відмовили гальма). Одна тварина загинула, ще одна була травмована.

Тепер на цьому маршруті інша машина й інший водій. Але, спостерігаючи, як він ставиться до роботи, окремі пасажири переймаються, чи доїдуть вони до пункту призначення.

Кожного ранку автобус вирушає в рейс о 6.10 із Вітоніжа. Проїжджає Ясенівку, доїжджає до Райміста і там зупиняється біля хати, де мешкає чи то лікар, чи то фельдшер.

Раніше водій брав документи і на кілька хвилин сам забігав у цей дім. А останнім часом один із постійних пасажирів це робить за нього.

Що ж робив шофер і що робить пасажир у тій хаті?

Дає документи медпрацівнику, де той ставить відмітку про проходження передрейсового медичного огляду.

Здавалось би, проста формальність, на яку не варто звертати увагу. Але…

Передрейсовий медичний огляд обов’язковий для всіх водіїв, які здійснюють пасажирські перевезення. Із практики знаю, що в кращому випадку це відбувається так: водій видихає в чистий одноразовий стаканчик, а медик нюхає, чи не чути, бува, запаху перегару. А в гіршому випадку буває так, як із автобусом «Вітоніж – Луцьк»: лікар просто ставить відмітку, навіть не пересвідчившись, чи здоровий, чи тверезий шофер.

Може, я даремно присікуюсь? Більшість пасажирів задоволені, зупинка триває недовго, а багатьом на роботу до Луцька треба встигнути.

Та чи задумуються вони над тим, що одного разу можуть до пункту призначення не доїхати? Хіба випадки із пожежею і загибеллю корови нічого не навчили?

Фото ілюстративне