Джерело у Хотині – бережемо українські святині!

Хотинське Першоджерело

Славне минуле унікального джерела в с. Хотин, або Першоджерела, як називають його дослідники слов’янського минулого краю (бо так, за їх переконанням, джерело називали перші духовні очільники Дулібської держави), сягає багатотисячолітньої сивої давнини.

Так, так… ми не помилились, багатотисячолітньої давнини.


Фото 1. Хотинське Першоджерело нині

У ті славні часи, які описані у давньому літописі, Велесовій книзі, подібні джерела надзвичайно шанувались і коло них завжди будували православні святилища і храми. Не була виключенням і місцевість коло Горині, де нині села Хотин та Ходоси, яка відзначалась своїм унікальним рельєфом, цілою купою городищ та маяків, та зручним виходом до річки Горинь.

Саме ця інформація, та велика шана до давнього православного слов’янського місця, підштовхнули небайдужих людей, членів громадської організації «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Рівненської області», до задуму стосовно опорядження та благоустрою Першоджерела, яке у той час інтенсивно захаращувалось сміттям та занепадало.


Фото 2. Першоджерело станом на 2005 рік, фото з книги «Велич Дулібії. Рось. Суренж (Таємниці Волинської землі)»

Розуміючи справжнє значення Першоджерела для історії України та Волині, у членів Товариства стискалось серце від суму та болю через такий стан унікального місця. Було прийнято рішення змінити ситуацію, допомогти Першоджерелу!

Проте усе по порядку…

Усе розпочалося у 2014 році, коли біля джерела з’явився химерний дерев’яний навіс, у якому полюбляли пиячити «відпочиваючі», повсякчас залишаючи після себе купи сміття та бруду. У той же час поряд, з обох боків від джерела, місцеві жителі «організували» два великих звалища сміття. Дощова вода розмивала їх і несла брудну воду в русло струмка, що витікав з Першоджерела.

З часом у руслі, по якому чиста джерельна вода колись потрапляла в річку, можна було побачити всілякий непотріб – пляшки, пластикові мішки, старе взуття, ганчір’я… Звичайно, ж така ситуація була надзвичайно гнітючою.

До того ж пагорби над джерелом поросли кущами, так, що сонце ледь-ледь пробивалось навіть у сонячний день, а на схилах з’явились високі бур’яни, які глушили траву, і пагорби довкола джерела стояли майже голими.

Велич Дулібії


Фото 3. Сільский голова та ініціативна група Товариства оглядають критичний стан Хотинського Першоджерела (2014 рік)

Ініціативна група членів Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Рівненської області, розуміючи всю значимість цього місця, вирішили виправити ситуацію.

Найперше звернулись за допомогою до місцевої влади, з проханням знести навіс для пиятики та сприяти закриттю несанкціонованих звалищ.

У відповідь на прохання Товариства сільський голова Микола Столярчук та дільничний інспектор підтримали знесення навісу, як і ідею прибирання вказаного місця. Цікаво, що таке рішення не підтримувалось частиною місцевого населення (казали, що «хай буде, як є»).

Ініціативна група, включаючи членів Товариства, організовувала прибирання території та зайнялась ліквідацією смітників (їх засипали землею). Було очищене русло та прибрані рештки навісу. Було вивезено декілька машин різноманітного мотлоху знайденого у руслі струмка.

Під час цієї роботи джерело ніби скидало бруд шарами. Перед волонтерами відкривались все нові та нові шари сміття, яке накопичувалось десятиліттями.

Робота велась в основному навесні та восени, коли найбільше було потрібно прибрати територію вже від нового сміття, яке приносили відвідувачі, та свіжого опалого листя та гілок.


Фото 4. Робота волонтерів з очищення та облаштування Хотинського Першоджерела (2014 рік)

У багатьох людей, членів Товариства, волонтерів, які бачили вражаючі результати своєї праці, наростало бажання і далі опоряджувати джерело та поліпшувати благоустрій території навколо нього.

І знову ініціатори звернулись до Шпанівського сільського голови, Миколи Столярчука, який підтримав пропозицію та запалився ідеєю благоустрою та шанобливого облаштування джерела.

Варто відзначити, що і Шпанівська сільська рада не стала осторонь важливої справи, розглядаючи можливість фінансування доброї справи.


Фото 5. Хотинське Першоджерело взимку 2015 року

Варто зазначити, що початкові роботи по благоустрою джерела здійснювались переважно на волонтерських засадах, як і за кошти волонтерів.

Так, у певний час, допомогла пожежна частина, яка віднайшла мотопомпу необхідної потужності, щоб під час влаштування нового бетонного круга відкачувати воду з джерела. Матеріал про це потрапив у пресу.

Звичайно ж, значні роботи зусиллями волонтерів було зробити не можливо. Саме тоді надійшла допомога сільської ради, найперше фінансова.

Було обрано підрядника робіт, ТзОВ «Волинь-буджитло», який з самого початку долучався до робіт очищенню джерела на волонтерських засадах.

В подальшому фахівці ТзОВ «Волинь-буджитло» намагались якнайкраще відтворити ідеї народжені в ініціативній групі, реалізувати завдання очільника сільської ради по благоустрою, створити зручності відвідувачам та зберегти красу цього місця.


Фото 6. Хотинське Першоджерело у 2017 році

Почалось перше офіційне фінансування, яке прискорило створення благоустрою, яке б убезпечило джерело від варварського ставлення недоброзичливців. Тому справа набула нової швидкості та розмаху.

Коли були освоєні перші виділені кошти – результати сподобались усім. Проте робота тільки набувала розмаху…

Так минуло три роки. І крок за кроком джерело якісно змінювалось. Воно поволі ставало туристичною принадою!

Далі почала реалізовуватись ідея облаштування хрещенської купальні, в яку б потрапляла вода з Першоджерела. Уже зараз купальня набуває нового вигляду. Але попереду тут ще багато роботи, і не все задумане нині виконано.

Проте вже у січні 2019 року Шпанівською ОТГ було організовано купання людей на Водохреще в цілющій воді Першоджерела.


Фото 7. Хотинське Першоджерело стало популярним місцем відвідувань для рівнян та гостей області

І наостанок…

Першоджерело у Хотині – це місце сповнене легенд та забутої історії. Тієї правдивої історії, яку від нас сховали чужинські імперії та поблажливі до них історики, і які кажуть, що у українців немає і не було глибокого історичного минулого…

Та чи згодні ми з цим? Чи будемо слухати чужинських ідеологів?

Тому, дай нам Боже берегти та шанувати свою землю, відроджуючи кожен історичний клаптик, велич давніх слов’янських, дулібських, православних сакральних місць. Тих, які залишили нам славні предки!

Тож надіємся, що справа відродження древнього Першоджерела у Хотині стане не марною і кожен, хто хоч раз побуває у цьому благодатному місці, понесе крізь життя неповторний смак «живої» води.

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Рівненської області

***
Джерело