Про маски, віруси та буханку хліба

Стала свідком події, яка вкотре переконала, що маски від вірусів, противірусні препарати та інше нам, українцям, не допоможуть. Спочатку кожному з нас треба усвідомити те, що маємо ставитися до інших так, як хочемо, щоб вони ставилися до нас.

Отже, стою в черзі в одному з магазинів Рожища. Переді мною жіночка поклала буханець хліба на прилавок. Я ще так подумала: «Як так, хліб не в торбинці? Ще й поклала на прилавок, який за день «облапали» десятки людей. На ньому ж повно бактерій, а вдома, може, той хліб будуть їсти діти…»

Згодом перебила свій потік думок, зрештою, яке моє діло? Якщо людині так добре, то хай…

Та бачу по очах продавчині – в неї ті ж самі думки вирують. Каже до жінки: «Покладу хліб в торбину».

І наступна фраза мене вбила: «Та хай, шо переживаєш, я ж на бар беру. Зараз поріжу…» Вхопила той хліб та почимчикувала різати для відвідувачів кафе чи то бару. В мене ступор…

Ви, пані, звісно поріжете, але задумайтеся, чи хотіли б ви, щоб такий хліб, «попацаний» руками, давали вашим дітям? Одна річ, якщо ви купуєте хліб додому, інша – для людей, які вам довіряють та йдуть у ваш заклад, аби щось відсвяткувати, а не потрапити на лікарняне ліжко.

Знаю, зараз скажете, що невідомо як транспортувався хліб у магазин, як його складували. Просто хочу на прикладі, свідком якого стала, сказати: доки ми не будемо брати на себе відповідальність за вчинки та турбуватися не тільки про себе, коханого (кохану), доти нічого в нашій країні, житті та майбутньому не зміниться.

Ми живемо так, на яке життя заслуговуємо!