Про авітаміноз і яблука по 150 гривень за кілограм

Уявіть ситуацію. Виростив мій знайомий в селі яблука. Хороші яблука, продає їх, скажімо, по 15 гривень за кілограм. Я питаю знайомого: «А ти маєш підтвердження, що це хороші яблука?» Він дає мені довідку з сільської ради, що яблука хороші, справді вирощені ним.

У той самий час інший мій знайомий, який працює завідувачем їдальні в дитсадку, шукає фрукти, щоб варити з них дітям компот.

Йду я до завідувача і пропоную купити в мене яблука по 150 гривень за кілограм.

Почувши це, він аж присів. Як можна купувати яблука по такій ціні? Тим паче, він працює в бюджетній організації, і кожна закупівля має здійснюватися через відкриті торги (тендер).

– Запропонує хтось нижчу ціну, і яблука я змушений буду купити в нього, – пояснює завідувач їдальні.

– Не запропонує! – впевнено відповідаю.

– Чому?

– А ти напиши в умовах тендеру, що не яблука купуєш, а, скажімо, фрукти «ЛЕС» на основі яблук.

– Хіба ж так можна? – ще раз перепитує завідувач їдальні.

– Можна, якщо обережно, – переконую. – Я ж табличку ділення знаю. З кожного кілограма будеш мати і ти навар, і твій начальник, і перевіряльник твого начальника.

– А якщо контролюючі органи прийдуть? – вже сміливіше питає завідувач їдальні.

– Поясниш, що весна, карантин, форс-мажор, дітям треба вітаміни, без компоту вони захворіють. Коротше, сам розумієш.

Переконати завідувача їдальні так і не вдалося. Зате суми, які я називав, переконали його начальника. На нараді із забезпечення здоров’я дітей той хутко озвучив пропозицію купити такі собі фрукти «ЛЕС» на основі яблук. Каже: є всі папери, що вони смачні, поживні і корисні.

Доручили завідувачу їдальні закупити в мене той «ЛЕС».

Я поїхав до знайомого, купив у нього яблука, переклав у свої ящики, написав на них: «Фрукти «ЛЕС» на основі яблук» і відвіз у їдальню.

Гроші отримав. Поділили, як і домовлялись.

Тільки завідувачу їдальні нічого не перепало.

От і вирішив він розвести компот водою. Вийшло, що діти випили його в N разів більше. Діти пили практично саму воду. Зате за документами компотом напоїли практично всіх дітей міста. Хоча більшу кількість такого «компоту» просто вилили. Зате різницю у вартості приготування завідувач їдальні поклав собі в кишеню.

Аж тут почали батьки обурюватися. Кажуть, в компоті яблуками й не пахне. Поскаржилися журналістам. Ті взяли зразки компоту, віднесли їх у незалежну лабораторію, яка встановила, що компот розведений 1:10 водою. Розказали про це по телевізору.

Що тут почалося!

Начальник завідувача їдальні, який фотографувався на фоні компоту як рятівник дітей від авітамінозу, написав у соцмережі гнівний пост. Мовляв, ми хочемо дітей від авітамінозу врятувати, а дехто вже готується до виборів, то вирішив запідозрити нас в тому, що компот водою розведений. «Тож знайте, компот хороший, на фрукти «ЛЕС» на основі яблук є всі документи, і ми вам це доведемо», – написав начальник завідувача їдальні.

Пост закінчувався словами: «Для того, щоб ви не сумнівались, що в компоті яблук стільки, скільки треба, від сьогодні ми запроваджуємо незалежний контроль кожної каструлі. Але тепер за це доведеться платити по 76 гривень за каструлю».

«Хух, пронесло», – подумав я. Про ціну, яку я загнув на яблука, ніхто й не згадав.

Пішов до начальника завідувача їдальні й питаю: «Продовжуєм?»

«Продовжуєм, – відповідає. – Але тепер моя частка збільшується. Я ж своїм іміджем ризикую. І ще одне: завідувач їдальні оголосить тендер, і ти в ньому виграєш».

«А якщо не виграю?» – засумнівався я.

«Виграєш! – впевнено відповів начальник завідувача їдальні. – Завідувач їдальні напише в тендерній документації, що купує «Фрукти «ЛЕС» на основі яблук». А хто ж, крім тебе їх продає, ха-ха?»

«А те, що ціна – 150 гривень за кілограм, то нічого? Яблука ж на базарі по 15 гривень за кілограм? Ну, максимум, по 20. Враховуючи сьогоднішній дефіцит, можна по 40 закупити. Хай по 50, але ж не по 150!»

«Так то яблука. А то «Фрукти «ЛЕС» на основі яблук». А базар же закритий, де він купить тих яблук? Коротше, відбрешеться. Та ще ж треба закласти в тендер вартість аналізу кожної каструлі компоту. І не забудь позов у суд на цих журналюг подати. Розпоясалися».

Так і зробили. Тільки завідувач їдальні хитрий, на лікарняний пішов. Замість себе головою тендерного комітету шеф-кухаря записав.

Тендер пройшов, як по маслу. Закупили в мене 5530 кілограмів яб… ой, даруйте, фруктів «ЛЕС» на основі яблук». На суму 799 500 гривень. Це по 150 гривень за кілограм.

Знав би мій знайомий, який яблука виростив, які вони в нього золоті, то посивів би.

А я написав тим журналюгам листа, щоб спростування надрукували. Інакше в суд подам. За підрив ділової репутації моєї фірми. Я ж дітей від авітамінозу спасаю!

***

Всі персонажі цієї розповіді й події вигадані. Будь-які збіги з реальністю випадкові.