Коронавірус і «європейські цінності»

Протягом останніх десятиліть майже в усіх ЗМІ (особливо на всеукраїнських телеканалах) негативна інформація в рази перевищує позитивну та нейтральну. Це катастрофічно загострилося в час епідемії коронавірусу та попутної йому загальної кризи.

Крім шаленого нагнітання епідеміологічної паніки (це тема окремих аналітичних досліджень) повсюдно йдеться про те, що все погано в Україні й у інших сферах: «кругом капєц»! Також нагнітається очікування шаленої системної кризи в найближчому майбутньому.

Тверезі, прагматичні, аналітичні висновки, справді корисні поради губляться в морі емоційно та агресивно нав’язуваних думок дилетантів, політиканів, медіа-провокаторів. Страшні, потворні, відверто дебільні сюжети вириваються із загального контексту подій і багаторазово розкручуються в інформаційному просторі. Саме з них медіа-суб’єкти формують віртуальну реальність – негативну й безвихідну.

Пересічним громадянам, необізнаним у медіа-технологіях, у психології мас, методиках маніпуляцій свідомістю просто не можливо протистояти такому негативному впливу на свою психіку, на своє ставлення до оточуючого світу.

Як наслідок – масовий розпач, песимізм, зневіра в державу Україна, втрата психологічної рівноваги й можливості адекватно ухвалювати рішення. В цих умовах шукати правильні виходи зі складних ситуацій набагато важче.

А ще, як кажуть фахівці, це викликає психосоматику – різні захворювання тіла внаслідок негативного психологічного впливу. Тут про депресії, нервові розлади, алкоголізм, гіпертонію, серцево-судинні хвороби – годі й казати. Впливає це й на збільшення самогубств.

Такою є ціна збоченої свободи слова, зведеної до безжалісної обробки мізків людини та до заробляння грошей на ницих людських інстинктах і негативних емоціях. Це є загальна тенденція неоліберальної системи, яка панує в багатьох цивілізованих країнах Заходу. І тут для нас важливими є два моменти.

По-перше: коронавірус показав, що ця глобальна система неоліберальних цінностей «тріщить по швах», про що говорять чи не всі серйозні аналітики з різних країн (в інтернеті про це гори інформації). А нам її вже котрий рік нав’язують як нову «сучасну Біблію», як псевдорелігію, покликану замінити християнство й традиційні національні культури.

По-друге: в силу багатьох складних обставин (олігархічного засилля в ЗМІ, безперервних внутрішніх конфліктів, негативних зовнішніх впливів «братів» чи «партнерів» на ситуацію в Україні) неоліберальні цінності й свобода слова зокрема набули на нашому ґрунті явно збочених, гіпертрофованих форм. Усі соціально-політичні та економічні сили трактують і використовують їх на свою користь.

Та далі так бути не може. Епідемія і криза розпочинають докорінні глобальні зміни. І Україна поза ними не залишиться.