Про Героїв, які лишаються Людьми після АТО

Здивував недавно боєць 51 бригади, колишній мій підзахисний, Володя Козак. Він тихцем від мене, пропонував частину компенсації «по інвалідності» голові центру допомоги ветеранам АТО на ремонт автомобіля. Порадили залишити собі на лікування, бо стати інвалідом війни в 22…

А сьогодні шокував боєць 51ОМБр Петро, з яким взагалі раніше не був знайомий. Він прийшов і мовчки виклав на стіл 25 000 грн. Я спочатку подумав, хай вже він вибачить мене, що то провокатор. Облишу момент з’ясування хто є хто, далі діалог був приблизно таким:

- Я приніс гроші на 51 бригаду. Це все, що в мене лишилось від компенсації, за інвалідність, інші роздав.

- А ти, що вже вилікувався?

- А я з цією хворобою і мобілізувався. На комісії, у військовому комісаріаті казав, але лікар очі опустив, вдав, що не чує. Прийшов з «АТО», ліг в госпіталь, пройшов МСЕК – дали інвалідність. Мені ці гроші не потрібні, бо якби мене не взяли по стану здоров’я, то я б пішов добровольцем…

- Де воював?

- Там, де побратими зараз лежать…

- Я гроші не візьму.

- Значить я у вас помилявся…

- ???

- Я читав, що ви шукаєте правду про 51, оце гроші, щоб легше було її знайти. Розумію, що не багато, але я так вирішив з дружиною, коли список складав, кому гроші віддати…

Майже годину я переконував, що вони йому теж потрібні, бачу образився. Тоді я запропонував йому покласти поки гроші на депозит. Погодився, пішли в банк, де він відкрив рахунок поклав гроші, з правом дострокового зняття…

- Можна я тебе журналістам «здам»? Ти і там був героєм, і тут твої дії – це Вчинок Людини.

Відповідь мене приголомшила:

- Ти, Василю, напевно не зрозумів, що всі компенсації я вже отримав, бо повернувся в 2014 році з «АТО». Я не герой. Ті, хто залишились там – Герої… На загиблих тримається АТО, на пам’яті про них, на правді про них – вони виграють всі війни. Пиши, розповідай діставай факти, документи, свідчення. І молодець, що не осуджуєш, навіть тих, хто «здрейфив», бо ті, хто боявся - теж гинули, і на них теж тримається АТО! І я боявся пекла, один метр відділив мене від «200»… два брата ступили той метр, а я затримався...

P.S. Як бачиш, Петре, я виклав тільки те, що дозволено, а гроші, притримай собі на амуніцію, я ж зрозумів, що ти знову збираєшся туди, де метр до «200».