Депутатські квартири

Щодо квартирних питань депутатів. Те, що люди нарешті почали обговорювати звідки в депутатів гроші це хороша тенденція. Але є одне але, багато негідників також використовують цей інструмент але лише у своїх цілях. Зокрема, щоб показати, що «всі однакові» чи «не вірте молодим політикам, вони такі ж як ми» або «це нічого, що ми крали мільйони/мільярди, ось вони також не ідеальні» і т.д.

Але всім хто шукає чорну кішку в темній кімнаті, спочатку варто подумати про себе. Так, дійсно, а чому забулись про християнське: «хай першим кине камінь, той, хто без гріха»?

Звісно, як не прикро це визнавати але ми маємо таких політиків, на яких ми заслуговуємо. Адже "це влада погана, а ми народ хороший". Це лише влада винна, що продавець на ринку баба Параска продає розбавлене молоко, а дядько Архістрад нас обважує, що в супермаркеті продають прострочений товар, що наша тітка Альона працює неофіційно в Італії, не платить податки, а ще краще вона отримує допомогу по безробіттю від держави, бо двоюрідна сестра Люда працює в центрі зайнятості і «рішає» з документами.

Також лише влада винна, що брат Антон працює хірургом і заробляє офіційно дві тисячі, хоч нещодавно купив автомобіль за 220 000, хіба він винен, що зарплата маленька, а що має робити коли «вдячні» пацієнти дають «подяки», хіба він даремно вчився стільки років, не одного кабанчика з села дід передав в університет професорам, щоб все успішно здати.

А ще ціле телятко пішло, щоб поселили в гуртожитку і ще купа курок для тітки Василини Алевтинівні, комендатші, щоб кращі умови були. Звісно і наша вчителька Марія Іваніна, яка отримуючи подяки, допомагала з успішністю, збирала на черговий новий тлевізор для класу. А ще нещодавно родина з села, назбиравши грибів/ягід в державному лісі, купила конфіскат за півціни, бо митник Микола із сусіднього села, «дістає» все по блату. Їм що ще податки платити? Вони ж збирали своє, мучились, а не так як ці дармоїди держслужбовці…

І звісно, пішовши до улюбленого закладу ми не дивуємось, чому там декілька рахунків від різних підприємців, це ж влада винна, що бізнес мусить комбінувати щоб менше платити податків. Це влада винна, що люди отримують зарплату в конвертах, купують різні довідки, дають дрібні та не зовсім хабарі. Це лише влада винна, що більшість українців вибори сприймають як заробіток. Одна частина отримує гроші за роботу, як агітатори, спостерігачі, тощо, а інша продає голоси і звісно це все не "чорна каса партій", а всі чесно ці кошти декларують та сплачують податки.

Скачавши черговий піратський фільм чи диск улюбленої групи, ми обурюємось чому вони такі дорого квитки на концерти продають та виступають на корпоративах олігархів. А ще звісно всі кафе, ресторани та навіть весільні музиканти платять виконавцям та авторам за те, що використовують їх пісні. І чомусь радіємо контрабандним товарам з Європи, бо вони кращі і дешевші, це ж лише влада винна, а ми чесніші за них, яка різниця, що це все ввезено в країну незаконно.

Так, люди не винні, бо завжди є: «вони крадуть мільйони, а що наші пару сотень, тисяч». Таких випадків та історій з життя безліч. Ми живемо в лицемірстві, корупції та хабарництві, тотальній халатності та очікуванні халяви.

Загалом, це правильно, що ми починаємо контролювати депутатів але перед тим, як звинувачувати владу у всіх гріхах і кричати, що нема змін, давайте ці зміни починатимемо із себе. Не будемо давати хабарів, не купуватимемо довідки, сплачуватимемо усі податки, не шукатимемо «блатів», викликатимемо поліцію, коли бачитимемо порушення, не намагатимемось підсунути, підкупити, пройти без черги, схалявити і т.д. Не шукатимемо як «порішати», обійти систему, обдурити, через виправдання: «коли зверху перестануть красти, то ми станемо жити чесно».

Майдан показав лише шлях, а ми на місцях повинні змінюватись самі, змінюючи країну. Не створюємо собі кумирів, наші політики – це дзеркало нашого суспільства. Не прийде месія, життя не казка і країна не зміниться за один день. Ми це повинні розуміти, що лише важка і довга праця, що зміна наших звичок, ламання совковості, дадуть позитивний ефект та надії на краще майбутнє. Так, лише надії, а не гарантії. Але іншого шляху як еволюція нема. Будуємо країну майбутнього уже сьогодні. І тоді хоч наші діти будуть мати шанс жити в країні, про яку ми мріємо сьогодні.

P.S. Імена вигадані, а всі збіги - це випадковість...