Волинське пиво 90 років тому. РЕТРО ФОТО

У мережі знайшлись фото етикеток пива, яке виробляли на Волині 90 років тому.

В 1887 році в місті Мюнхені (сучасна Німеччина) проходила Міжнародна рада товариств хмелеводів на якій була дана висока оцінка волинському хмелю. Дослівно «Волинський хміль по своїй величині та якості ні трошки не різниться від заграничного хмелю», - пише ВолиньPost.

На жаль в роки Першої світової війни на Волині були знищені значні плантації хмелю. Господарствами з цієї галузі на території Волині вкінці ХІХ століття дуже були зацікавлені німці та англійці. Якби не початок війни, Волинь могла б побити рекорди врожаїв своїх конкурентів з інших європейських країн.

В 1890-х роках на зїзді всіх хмелеводів та пивоварів Російської імперії в Москві про волинський хміль було сказано, що він може повністю забезпечувати потреби імперії і витіснити на ринку зарубіжну сировину.

Про високу якість волинського хмелю писали в різній зарубіжній пресі. Такому успіху варто було завдячувати й хмелярським товариствам, які були створені в Дубно в 1910 році, Луцьку – 1913, Рівному – 1914 роках. Ці товариства за короткий час існування змогли значно поліпшити якість, техніку та культуру хмелю в регіоні. Продаж волинського хмелю відбувався зразу на пивоварні заводи по всій імперії.

Після Першої світової війни галузь була вщент знищена. Перед товариствами постало питання, чи відновлювати плантації практично з нуля. Проте успіх не заставив себе чекати.

Кожної осені на Волині в різних містах та селах організовували популяризаторські заходи – ярмарки хмелю. Сюди приїздили із своєю продукцією як вітчизняні, так і зарубіжні виробники пива. Так, на волинському ярмарку хмелю 1913 року було привезено 10425 пудів хмелю (1 пуд – 16,3 кг), з них відразу було продано 9215 пудів.

Товариства турбувались за права плантаторів і під час ярмарків пильнували, щоб «скупщики» не впливали на хід торгівлі і не з’являлось монополістів.

Розвиток хмелярства впливав на появу нових марок пива на Волині і створював здорову конкуренцію місцевих виробників із зарубіжними.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО