Їдальня, після якої не пахнеш. ЙДЕМО ПОЇМО

Щоб пообідати у ресторані швидкого харчування або простіше кажучи, їдальні Visavi, що на вулиці Дубнівській, 22, потрібно мати бувалого провідника. Адже самостійно знайти заклад, який заховався за шиномонтажем та різними підприємствами, вкрай складно.

Але коли їсти хочеться, а вибір кафе біля офісу скромний, доводиться шукати нові місцини.

СЕРВІС І АТМОСФЕРА

У закладі – самообслуговування. Тож зайшовши до зали і зайнявши бажаний столик (до речі, проблем з цим поки не було – аншлагу тут ще не бачили), прямуєш до довгого ряду зі стравами, який закінчується касою.

По черзі ставиш на свій піднос тарілку з салатом та склянку з напоєм, береш прибори, а далі просиш, аби тобі дали гарячого (таким воно стає після кількох хвилин у мікрохвильовці). Чекаєш ті самі кілька хвилин, розраховуєшся і можеш зайняти своє місце.

На жаль, гардеробу чи бодай якогось вішака у залі ми не знайшли, тож одяг довелось вішати на крісла, що доволі незручно.

Інтер’єр, хоч і простий, та не «совковий», як це часто буває з їдальнями. До речі, який головний атрибут останніх? Правильно. Ота нестерпна суміш запахів пересмажених котлет і капусти, яка потім залишається на одязі на весь день.

У Visavi цього немає і це однозначно плюс.

МЕНЮ

Меню у закладі (це ми вже потім зрозуміли) змінюється щодня. На вибір – грибна юшка та червоний борщ, кілька видів гарнірів (рис з овочами, гречка, пшенична каша, картопляне пюре чи запечена картопля).

На друге – тушкована з овочами риба, шашлик з курятини, голубці грибні, телятина з печерицями, котлети, відбивні – курячі та зі свинини, сардельки, капуста тушкована з грибами.

Вибір салатів менший – їх тут всього кілька, та й ті – з капустою, хоч і різною. Яке-не-яке розмаїття створює вінегрет.

ЦІНА І СМАК

На обід обрала пшеничну кашу (7 гривень), курячу відбивну з сиром та помідорами (26 гривень), салат з червоної капусти (11 гривень).

Каша, як я і люблю – на воді і практично без солі. Мабуть, така нейтральність смаку сподобається не усім, хоча на цей випадок на столах стоять вазочки з сіллю та перцем. Відбивна теж смачна – не суха і з спеціями не переборщили. А от салат, на жаль, розчарував.

Ніяк не вдавалось забути про те, що надворі лише березень і до нового урожаю капусти ще надто довго – такою вже твердою і непіддатливою вона була у страві. Врешті, цей «дерев’яний» салат я так і не осилила.

Такий, хоч і неідеальний, та цілком пристойний обід обійшовся мені у 44 гривні.

Віталія САХНІК