Після смерті 5-річного сина на Волині оселилися переселенці з Луганська

У селі Городок Маневицького району в одній із хат-пусток оселились переселенці із Луганська. Правильніше сказати - біженці, бо втікали вони від війни аж в Іспанію, де сподівались вилікувати п'ятирічного сина та внука.

Після його смерті повернулись в Україну, проте в окупованому рідному Луганську жити не змогли і доля закинула їх у незнайоме поліське село, - пише Волинь нова.

А допоміг їм віднайти прихисток у Городку місцевий житель Іван Шилак, колишній сільський голова. Юрія Мальцева та Наталію Мухіну, корінних луганчан, він зустрів на київському залізничному вокзалі - зневірених, розгублених. Почувши їхню історію, сприйняв біду біженців, як свою власну.

– Перед Новим роком нам була обіцяна допомога, проте ми її так і не отримали у Києві, а тут незнайома людина відразу запитала: «Поїдете у село?»

До війни Наталія Мухіна та її зять Юрій мали невеличкий бізнес, житло. Юрій одружився на доньці Наталії, у них в 2012 році народився син Павлик, на жаль, із вадою серця. А далі страхіття війни, смерть доньки та дружини у 2015 році і рішення виїзду через Червоний хрест до Іспанії.

– Сподівались, що вилікуємо нашого хлопчика, стільки пережили, коли він три тижні знаходився в реанімації! – не стримує сліз 65-річна Наталія, – та смерть невблаганна, із урною з його прахом вирушили в Україну…

До війни Наталія Мухіна та її зять Юрій мали невеличкий бізнес, житло. Юрій одружився на доньці Наталії, у них в 2012 році народився син Павлик, на жаль, із вадою серця. А далі страхіття війни, смерть доньки та дружини у 2015 році і рішення виїзду через Червоний хрест до Іспанії.

Нині Наталія Сергіївна вже отримує пенсію, і їй, і 52-річному Юрію, призначена допомога як переселенцям. «Треба починати все спочатку», – кажуть у розмові.

Олена БИЧКОВА