«Німці прийшли і крикнули: «На вихід!»: спогади єврея про луцьке гетто

Шмуель Шульман - єврей, який пам'ятає, як до луцького гетто прийшли німці, щоб розстріляти людей. Лише завдяки молодій парі йому вдалось вижити.

"Глікліхи були заможним єврейським родом. Мойсей Глікліх заснував єврейську гімназію. За нацистів в ній було робітниче гетто. Ми навіть не маємо жодного документа про те, що там відбулось. Історію цю знаємо зі спогадів одного єврейського дідуся", - розповідає Андрій Кобалія у інтерв'ю із краєзнавцем Олександром Котисом для Громадського Радіо.

Цього дідуся звати Шмуель Шульман або Шмулік Шило. Він народився у 1929 році у Луцьку і 12 грудня 1942 року втік з гетто, коли там почалося повстання.

«Німці прийшли і крикнули: «Виходьте! Євреї, на вихід!» Там були барикади і (євреї) почали кидати сокири, посуд, усе, що могли. Українські поліцаї прийшли і почалася битва. Поки (євреї) не здались. Це тривало увесь день.

А я був у торфі. Але не міг повністю сховатись. Потім з’явилась пара, це завдяки їм я залишився живий. Вони сховали мене. Дружина все тягла чоловіка за руку і казала “Давай про себе думати, чому ти думаєш про нього?”. А він відповів їй: «Він ще дитина, він житиме», - згадує Шмуель Шульман.

У той день загинули близько 500 євреїв, а гетто ліквідували. Зараз на його місці коледж. Про події 1942-го нагадує лише табличка на стіні будинку.