85-річна волинянка розказала, як втікає від старості

85-річна Ірма Машкова, активно займаючись фізкультурою, зберігає не лише гарну фізичну форму, а й отримує позитивний заряд енергії.

У ВІСІМДЕСЯТ ОПАНУВАЛА КОМП'ЮТЕР

Ірма на пенсії з 1989 року, але не уявляє, як можна сидіти цілими днями на лавці чи перед телевізором, - пише Волинь-нова. Для неї — це період насиченого життя, зустрічей з неординарними людьми, невтомної праці над собою.

Майже десять років тому ця дивовижна жінка самотужки подолала складний післяінфарктний стан завдяки китайському апарату Шу Боши, який, впливаючи на біологічно активні точки, стимулює роботу певних органів.

Нині її, як і раніше, можна часто побачити у спортивному костюмі.

«У мене строге правило: не менше 10 тисяч кроків щодня, — розповідає з осяйною усмішкою. — Як рахую? Дуже просто: за хвилину роблю приблизно 90 кроків. Якщо рухаюся вгору — менше, вниз — 100–105».

А потім включається у роботу. «Ви не повірите, — мовить, — але в мене зовсім нема вільного часу».

Показує на комп’ютер. Його син разом із онуком Максимом, котрий проживає в Москві, купили їй на ювілей.

Вихід знайшла швидко: пішла у книжковий магазин і придбала «ПК для «чайників». На запитання, чи легко було розібратися у премудростях, розсміялася і пояснила: «Я ж закінчила фізико-математичний факультет! Навіть деякий час учителем фізики працювала».

А зберегти добру пам’ять (підтвердила це, декламуючи напам’ять вірші українських і російських класиків, молитви), логіку й уміння вловлювати найголовніше допомагають фізичні вправи і регулярне читання книг.

ПЕРЕБОРОЛА САМУ СЕБЕ

День розпочинає з легкої ранкової гімнастики. Вмикає комп’ютер, де в неї записані вправи для суглобів за Норбековим. Далі — щоденні присідання за системою Неумивакіна: спочатку — напівприсідання, потім — повні.

Ще в молоді роки Ірма Миколаївна мала складну операцію на легені. Потім — інфаркт. Шість років тому потрапила в онкологічне відділення.

«Ніколи під час хвороби не падала духом, бо знала, що наше здоров’я — у наших руках. Господь дає тривалість життя, а його якість творимо самі. Шкода, що зараз нема занять з лікувальної фізкультури, як це було до 2010 року. Це багатьох рятувало від різних недуг», — каже жінка.

СОБОЮ ТРЕБА ЗАЙМАТИСЯ

«Не всі сприймають мій спосіб життя, — ​розповідає. — ​Але нічого дивного. Бо я, наприклад, не можу зрозуміти, чому це в 50-річної жінки болять коліна… Запитують пораду — ​відповідаю, що собою треба займатися. Але є люди, які поділяють мої методи боротьби з хворобами та старістю. Обмінюємося інформацією, підказуємо одна одній різні рецепти і вправи. От недавно сама освоїла такі для покращення зору й слуху. Вже маю помітний результат».

Правила харчування у неї прості: зранку — ​обов’язково каша й овочі, переважно морква; протягом дня можна все, але не переїдати; вечеря — ​не пізніше 8-ї вечора. П’є воду, зелений і трав’яний чаї, а от кави не вживає.

Коли заговорили, що нелегко одиноким людям зараз, у період постійного зростання цін, жінка мовила: «Я пережила голод 1932—1933 років, потім — ​1946—1947. Тоді справді пухли і вмирали від хронічного недоїдання. А зараз і хліба, і макаронів удосталь!»

«...Знайомі, дивлячись на мої щоденні пробіжки, жартують: «Втікаєте від старості?» А я лише усміхаюся у відповідь. Бо сміх, добрий настрій і позитивне сприйняття того, що відбувається, — ​це теж запорука здоров’я», — ​ділиться секретами Ірма Миколаївна.